Я спочатку вирішила, що не втручатимуся у шлюб своєї дочки. Але важкий момент настав, коли я спіймала зятя на зраді.

Багато років тому моя мати, дізнавшись про невірність мого чоловіка, змусила мене розлучитися з ним. Живучи з нею в той час, я стояла перед вибором: розлучитись з невірним чоловіком і залишитися з мамою або піти з ним з надією врятувати свій шлюб. Я обрала перше, не в змозі пробачити таку зраду. Зараз моя дочка, Лідочка, вже заміжня. Я вирішила ніколи не втручатися у її шлюб.

 

Щоб не піддатися спокусі, я наполягла, щоб вони жили окремо від батьків з обох сторін. Мій зять забезпечений, тож незабаром вони в’їхали у свою простору, гарну квартиру. Я звела свої візити до мінімуму, заглядаючи у свята лише на короткий час. Я трималася на дистанції від їхніх сімейних справ, утримуючись від порад, якщо мене не просили. В даний час моя дочка і онук знаходяться за кордоном у Польщі.

 

Зять мені допомагає в усьому. Минулої суботи, поки ми з ним працювали в саду, йому прийшов дуже підозрілий дзвінок. Це викликало в мені цікавість, і до полудня я підслухала його інтимну розмову з іншою жінкою. Тепер я розриваюся: порушити обіцянку і втрутитися чи промовчати? Знаючи мою дочку, вона, безперечно, пішла б від чоловіка, дізнавшись правду. Я боюся, що вона повторить мою долю, бо життя матері-одиначки складне, як би я чи інші родичі не допомагали. Тим не менш, мовчання є не менш болючою дилемою… Що мені робити – я не знаю.

Leave a Comment