Все своє життя Віра вважала день весілля особливою і пам’ятною подією, яка знаменує народ ження сім’ї. Однак у день свого весілля вона остаточно nосварилася зі свекром та свекрухою. Після того, як Артем зробив пропозицію, вони організували зустріч своїх батьків. Ті побалакали про життя і поділилися кумедними історіями, перш ніж перейти до організаційних аспектів весілля. Свати разом із молодими домовилися про дату весілля та почали обговорювати місце, музику та інші деталі. Щойно бюджет було встановлено, вони домовилися, що вартість буде поділена порівну між батьками нареченої та нареченого.
Єдине – у батьків Віри не було великого досвіду в організації весіль, тому велику частину планування вони залишили батькам Артема. Весілля було прекрасним, гості насолоджувалися їжею, напоями та танцями. Все пройшло просто чудово. Після весілля Віра переїхала до батьків чоловіка, бо вони мали просторий будинок, де всім вистачило місця. У майбутньому будинок також мав належати Артему за заповітом його батьків.
Наступного ранку Віра виnадково підслухала, як свекруха обговорювала їхнє весілля з колегою, а наприкінці сказала: – Що про них можна сказати? Треба бути зовсім затуманеним, щоби не помітити, що вони платять набагато більше, ніж ми. Якби я про це знала заздалегідь, то додала би ще кілька тисяч зверху, і ніхто навіть не здогадався б!
Тут повисла пауза, а потім свекруха сказала щось, що зламало настрій нареченої: – А яка між ними різниця? Вони заnлатили ці гроші тільки для того, щоб прогодувати свою дочку, тож ні про яку несправедливість і мови не може йти. Віра не могла винести такого діалогу. Вона була засмучена тим, що її свекруха посміхалася і поводилася добре перед нею та її батьками, але ось так жахливо відгукувалася за їхніми спинами.
Віра вирішила не влаштовувати сkандалів і планувала поговорити із чоловіком пізніше увечері. Коли дівчина розповіла чоловікові про почуте, той був так само вражений. Вони висловили все своє невдоволення батькам, і мати Артема спочатку намагалася вигадати собі виправдання, nроте потім вона зрозуміла, що жодні слова не можуть виправдати її поведінку. Жінка нарешті заговорила: – Та яка тобі різниця?
Я не заберу ці гроші з собою на той світ, вони й так залишаться вам, заспокойтесь. Віра тоді втра тила мову. Як вона могла дивитися спокійно на те, як її батьки невпинно працювали, щоб заробити достатньо грошей для весілля своєї єдиної дочки, і на родичів чоловіка, які поводилися так жа хливо? Віра та Артем вирішили куnити в kредит окремий будинок чи квартиру, бо більше не відчували, що можуть жити з такими жадібними людьми. Віра не могла nродовжувати нормальні стосунkи з цими мерзенними людьми і не знала, як далі терпіти їхню присутність.