У маленькому селі жили дуже бідні сусіди. Олена мешкала разом із батьками в тісному будинку. Вона була маленькою, худенькою дівчиною з ледь помітною косоокістю. У їхній хаті не було ані водопроводу, ані каналізації, тому Олені доводилося носити воду з колодязя на кінці вулиці, використовуючи відра та коромисло. Щодня вона тягала воду три-чотири рази на день. Окрім того, сама виносила помиї, як це було заведено в селі.
У Олени не було друзів, бо вона постійно була зайнята хатніми справами. Вона допомагала батькам з прибиранням, приготуванням їжі, носила дрова з сараю та міняла газові балони. Взимку Олена розчищала сніг, а влітку працювала в городі. Хоч вона й була надзвичайно працьовитою, Олена залишалася тихою та замкненою. На перервах у школі вона або вчилася, або читала, щоб уникнути глузувань однокласників. Інші діти називали її Попелюшкою, помічаючи, як вона завжди працює на господарстві. Вона завжди була одягнена відповідно до сільського життя, що було нормально в дев’яності роки.
Після закінчення школи Олена здивувала всіх, коли одразу вийшла заміж. Виявилося, що у неї було багато наречених, адже одне — сміятися з працьовитої дитини, а інше — мати таку жінку за дружину. Олена обрала Степана, який був бідним, але таким же роботящим, як і вона. Завдяки їхній спільній працьовитості, незабаром на місці старої хати з’явився великий двоповерховий цегляний будинок із балконами та терасою. У новому будинку вже були і вода, і газ, і каналізація, але Олена, як і раніше, сама прибирала сніг, ніколи не турбуючи сусідів.
Вона виховувала і свою доньку Оксану в тому ж дусі. Щоранку дівчинка вставала раніше і сама готувала сніданок, допомагаючи матері у всьому, хоч і була ще зовсім маленькою. Олена також працювала у місцевій крамниці і щодня чистила тротуар від снігу та сміття, яке приносив вітер. Ті, хто колись знущався з Олени у школі, тепер її поважали. Вони віталися з нею, проходячи повз, і завжди знаходили привід поговорити. Олена мала добре серце і вже давно забула всі дитячі образи. Вона ніколи не боялася людських пліток, адже все, що в неї було, вона здобула чесною та важкою працею.