До квартири Соні увірвалася жінка. — Де він? — крикнула вона. – Хто ви така? – Андрій належить мені. Ти – крадійка. Я проклинаю тебе. Вона кинула убік Соні зім’яту траву. Плюнувши, вона зачинила двері і пішла. Соня гірко заnлакала. На дзвінок Соні він не відповів. Клаптик трави, що намотався на ниточки і волосся викинула на сміття. Вона почала згадувати, як познайомилася з Андрієм. Соня сиділа у кафе. Вони вперше зустрілися там. Отримавши її згоду, він сів за стіл. Із цього дня вони почали зустрічатися. Соня зако халася в нього по вуха. Вона не підозрювала, що він одружений.
Вночі хтось гидко засміявся. Нікого не було. Соня з жахом скрикнула і забилася в куток. Вранці вона привела себе до ладу і пішла в офіс. Після роботи Соня присіла на лаву. Вона не одразу почула своє ім’я. Це була циганка, яка сиділа поряд. — Я хочу доnомогти. У ваш бік щось кинули; куди це поділося? Соня згадала, що моток все ще у відрі для сміття. — Я не встигла його викинути, він у смітті. — Чудово! — Хто ви? – Я вирішила доnомогти тобі. Соня привела жінку додому. Коли та відчиняла двері, циганка рушила вперед і увійшла до кухні.
Почувся вереск, після чого Соню вирвало прямо на підлогу. Соня була шоко вана, коли з неї вивалився клубок волосся і нитки, тому що вона викинула їх у сміття. Циганка швидко схопила все щіткою, кинула у мішок та зав’язала вузлом. — Що це? – Їх називають рослинними демонами. Чи є тут горілка? — Ні, тільки віскі. — Це також добре. Жінка дістала пляшку і налила півсклянки. — Випий, тобі потрібно зробити прибирання всередині. Соня випила. — Щиро дякую. Я не знаю вашого імені. — Воно й не потрібне. Ти скоро вийдеш заміж, тож не турбуйся. Соня проспала всю ніч. Прокинулася вона бадьорою, бо починалося нове життя!