Після роз лучення Антон та Рося стали ділити майно. Весь процес пройшов гладко, як вони почали сперечатися з ким залишиться Шапокляк.

— А Шапокляк залишиться зі мною , — заявив Антон, коли Рося в люті збирала свої речі в очікуванні вантажівки для їхнього перевезення. — Тобто як із тобою? — Ярослава зупинилася від почутого. – Тобто так. Забирай, що хочеш, але Шапокляка я тобі не віддам, — Антон міцно притис її до себе. — Нічого, що вона доnомагає мені після важких робочих днів? – Рося вже й забула про інші речі. — А нічого, що вона мене будить вранці? Без неї мене давно звільнили б за запізнення. Антон і Ярослава були в шлюбі 6 років, а через сварок Рося подала на роз лучення недавно, ось вона і збирала свої речі і чекала вантажівки для перевезення цих речей. 2 роки тому Антон привів додому маленьку, брудну та голодну кішечку.

Її назвали Шапокляком. Шапокляк кішка, що вже цілком відбулася. Вона сиділа на колінах Антона і з круглими очима дивилася то на Росю , то на Антона. Раптом від криків вона розлютилася, схопилася, пирхнула на них обох і полізла під диван, у найдальший кут. — Ну що, задоволена? — спитав Антон, — нічого, що я привів її додому? — А нічого, що я тобі дозволила її залишити , — не відставала Рося . Не забувай, хто тебе годує. — Шапочка, не забувай, хто цю їжу куnує, — втручався Антон. Крики довели до того, що кішка ще раз голосно пирхнула під диваном. Від цього Рося встала, плюхнулась на крісло, обняла ніжки, уткнулася носом у коліно і почала nлакати.

Антон дружину в такому стані бачив лише 2 рази, та й то в критичних станах. Вона говорила, що сльози є ознакою слабкості, а вона жінка сильна і самостійна. — Ти що, Рось , звичайно, можеш забрати Шапу із собою. Просто… ти не бачиш, що вона не хоче, щоб ми роз лучалися? — А ти? Ти цього хочеш? Чому ти мене не відмовляєш? — хмикаючи, говорила Рося . — А ти ж за нас обох вирішила, — усміхнувся Антон. Антон відразу зателефонував до компанії вантажівок і скасував замовлення. «Баба з воза – кобила легша.» — відповів йому грубий чоловічий голос. Чоловік міцно обійняв свою дружину, а та вже сиділа з Шапокляком на колінах і весело сміялася з ситуації. Їй було так спокійно в обіймах Антона. Хотілося, щоби це ніколи не закінчувалося.

Leave a Comment