Дар’я мріяла про онука. У своїй уяві вона тримала на руках дитину, грала з нею, читала їй казки. Під час цих мрій вона була радісною, але як тільки вона поверталася в реальність, її настрій ставав гнітючою. Її дочка та зять уже п’ятнадцять років прожили у шлюбі, не маючи дітей. Час минав, ймовірність зменшувалася… Лара мала давню нереалізовану мету – заваrітніти. Дарина, яка п’ятдесят років була атеїсткою, ходила до церкви. Лара і Гліб були поступливими, які “долучилися” до православ’я внаслідок її “виховної роботи” з ними. Вони обрали місто, дізнавшись, що там свята покровителька сім’ї та дітей. Наталя, однокласниця Лари, зателефонувала їй у ніч перед поїздкою.
Дев’ятирічна гімнастка, дочка їхнього друга, пошко дила хребет і перебуває у лікарні. Протягом кількох тижнів вона має лежати нерухомо. Треба чергувати у лі карні, а оскільки мати виховує її сама, їй треба працювати. Дар’я рішуче сказала: “Йди, дочко, ми тут без тебе щось придумаємо”. Лара відчула спокій, відвідавши монастир. Материнське око не могло не помітити, що дочка і зять повернулися зовсім не такими, якими пішли. Вона повідомила Ларі, що дитина її друга дуже важко переносить вимушену нерухомість і плаче. Їй потрібний планшет, щоб грати в ігри, читати книжки та спілкуватися з друзями.
Лара відразу ж почала діяти, повідомивши своїм однокласникам та знайомим про біду дівчинки. Незабаром було достатньо грошей на планшет та іграшки. Дівчинка отямилася, пожвавішала. Догляд за дівчинкою зробив Лару щасливою. Одного ранку дівчинка прокинулася і заявила: – Тітко Лара, я бачила уві сні вашу доньку! – Що ти, у мене немає дітей! – А вона мені снилась! Із золотими кучерями! Дівчинку зустрічали з квітами, коли її виписували. Лара та мати поїхали додому. Раптом Лера відчула нудоту та запаморочення. (Ar/K) – Мамо, треба сходити в аптеку за активованим вугіллям. – Звичайно, дочко, я принесу тобі і… тест на вагітність. У довгоочікуваної внучки було руде кучеряве волосся.