Ми з сестрою не особливо спілкувалася, не були дуже близькими: коли вона закінчила школу, переїхала в інше місто вступати, я залишилася з батьками; невдовзі вийшла заміж і переїхала до чоловіка. З сестрою ми вийшли заміж з різницею в кілька місяців. Обидві наро дили дівчаток, але потім, коли вони виросли, не особливо спілкувалися, але я й не наполягала. Таким чином, вони до нас рідко приїжджали у гості; якщо їхали, то лише ми. І якось сестра почала часто дзвонити і просити приїхати.
Якщо чесно, я здивувалася і не могла зрозуміти, чому вона так нас чекає у гості? Коли ми приїхали з чоловіком, вона почала говорити, що її дочка закінчила школу, хоче в універ вступити в нашому місті, а жити їй ніде. Вона знала, що мій чоловік отримав від батьків двокімнатну квартиру у сnадок, але ми її здавали. Вона напросилася віддати цю квартиру на якийсь час, і сказала, що вони nлатитимуть комунальні. Ми не знали, що робити: відмовити я не могла, все ж рідна сестра. Чоловік погодився, сказав – нехай живе. Сестра казала, що вона в боргу не залишиться, але чоловік нічого не просив, тільки щоб вона вчасно nлатила за комунальні.
Моя дочка теж вступила до універу, але вона жила з нами, і все було чудово, ми ладнали, племінниця ж справно nлатила щомісяця за комунальні, nроблем не було. Минуло чотири роки, і вона закінчила універ. Моя дочка зібралася заміж, тому ми вирішили повідомити, щоб вона переїхала із цієї квартири. Сестра зателефонувала мені, почала кричати, що ми її дочку виганяємо, на що я розлютилася і кинула її номер у чорний список. Наступного дня пішла я до племінниці і попросила звільнити квартиру якнайшвидше. Вона звільнила, потім ми зробили ремонт, щоб моя дочка з чоловіком перебралися до цієї квартири. Найцікавіше, що коли ми зателефонували, щоб запросити сім’ю сестри на весілля, ніхто з них слухавку не взяв: бачите, образилися. І ось після цього роби людям добро.