Так як Анжела була в nоложенні, то вони з Андрієм мали одружитися. Вони не любили один одного, але коли про ваrітність дізнався батько, то весілля було неминучим. Їм було всього лише дев’ятнадцять років. У дев’ятнадцять років вони стали батьками. Після народження дитини Анжела заявила, що не готова бути матір’ю. Вона взяла деякі речі та пішла з дому. Більше її ніхто не бачив. Спочатку Андрій не зрозумів, куди пішла Анжела. Але після її зникнення заговорило все місто. Андрій одразу вирішив заявитись батькам дівчини, бо думав, що Анжела пішла до них. Але батьки не знали, де була їхня дочка.
Усі свідки бачили її востаннє на станції. Вона сіла в автобус та поїхала. Полі ція та їх пошуки не дали жодних результатів. Андрій вирішив, що не покине свого сина. Разом із дідусями бабусями він вирішив виховати свого сина. За кілька місяців Андрій познайомився з однією дівчиною. Коли вона дізналася, що в Андрія є син, вона здивувалася. Андрію було цікаво, чи зможе дівчина виховувати чужу дитину. Дівчина відповіла, що дитина коханого чоловіка не може бути для неї чужою. Андрій хотів якось розлу читися з Анжелою, і тому зібрав документи на визнання її зниклої.
З цією дівчиною Андрій одружився. Яна стала дуже гарною матір’ю для Микити. Вона була дуже гарною дружиною. Весь час підтримувала свого чоловіка, коли йому щось не виходило. Спочатку були фінансові труднощі, але потім їх не ста ло. Вони купили велику хату, і Яна народила дочку. Андрій переживав, що Яна любитиме свою дочку більше, ніж Микиту. Але Яна любила їх однаково. Якось Андрій зустрів Анжелу у фірмі, де він працював. Там вона була головним юристом. Анжела навіть не спитала про свого сина. Після зустрічі Андрій був дуже щасливий, що у нього така чудова родина.