Шпилька століттями використовувалася для приколювання одягу. Його винайшли високорозвинені та освічені шумери, що жили в IV – III століттях до нашої ери. Існує повір’я, що шпилька також використовувалася для самооборони та духовної безпеки. У якийсь момент історії шпилька стала потужним талісманом від злих думок та поглядів. Сьогодні ця річ використовується від пристріту у багатьох віруваннях та традиціях. – Кажуть, що шпилька захищає нас від зла, – сказала бабуся онукові. – Щоправда, бабусю? І як це працює? – спитав онук.
– Бачиш, коли хтось має до нас погані наміри, вони можуть наврочити нас, а шпилька забере негативну енергію собі, – пояснила бабуся. – Я теж хочу захистити себе від пристріту, – сказав онук. – Тоді дозволь мені показати тобі , як це зробити. Бабуся взяла нову шпильку і закип’ятила склянку води . Вона відчинила шпильку і кинула її в киплячу воду. Потім прошепотіла: Як гаряча вода стане холодною, так і гнів ворога відійде від мене. – Бабуся, що тепер? – спитав онук.
— Склянку з водою треба залишити на підвіконні до ранку, а вранці воду вилити на землю і залишити шпильку як оберіг, — пишаючись роботою, бабусю. Онук проводив ритуал разом із бабусею, і в них обох були свої шпильки, щоб захистити їх від пристріту. Через рік повторили ритуал із новими шпильками, і ефект протримався ще рік. – Важливо захистити себе від поганих думок і поглядів, і шпилька – простий, але ефективний спосіб зробити це, – сказала тоді бабуся, – і завжди пам’ятай, безвихідних ситуацій не буває, і завжди можна знайти рішення для будь-якої проблеми.