У мого чоловіка така робота, що він часто їздить у відрядження. Нещодавно сталася одна історія, яку я досі не можу згадувати без сміху. У чоловіка тієї ночі відключився телефон, будильник не задзвенів, і він проспав. Вранці, поки чоловік мився і одягався, я збирала його дорожню сумку, куди поклала його віт аміни, запасний одяг та різні засоби для rігієни.
Чоловік поспіхом закрив сумку, nоцілував мене і побіг, адже на нього вже давно чекало таксі на вулиці. Так от, він їде, але не минає і 10 хвилин, таксі повертається, з нього виходить чоловік і біжить додому. Поки я питала, що трапилося, і чому він повернувся, чоловік лише з холодним виразом обличчя відкрив сумку, а звідти вистрибнув наш кіт, Вася. Я цього падлюку весь ранок шукала, а він, виявляється, вже влаштувався у сумці чоловіка. Я не могла заспокоїтись, хихотіла, лежачи на підлозі, а чоловік застебнув сумку назад і знову вибіг з дому.
Я потім довго валялася на підлозі з Ваською. Після цього випадку я вже автоматично піднімаю кота на ручки, щоб він ще кудись не поліз. Чоловікові тоді було не до сміху, він запізнювався на поїзд (але не запізнився), а я уявляла його обличчя в таксі, коли він виявив кота в сумці, і сміялася з новою си лою.