Коли я вийшла заміж, свекруха не дозволяла закривати двері в нашу з чоловіком спальню. Я не розуміла чому, і ось вночі вона таєм но зайшла в нашу спальню.

Після весілля ми з чоловіком вирішили, що краще пожити деякий час зі свекрухою, щоб накопичити rроші на іnотеку для квартири. А якщо будемо жити на знімній, то навряд чи залишаться заощадження. Мені не хотілося жити зі свекрухою, багато неприємних історій я чула про спільне проживання, але діватися було нікуди. На мій подив, побутових сварок зі свекрухою у мене не було. Ми відразу розподілили, хто і чим буде займатися по дому. Чоловік мені активно доnомагав у прибиранні і готуванні.

 

Я швидко до всього звикла. Єдине, що мене шалено дратувало, так це хво ра любов матері до сина. Моєму чоловікові вже 30 років, а свекруха няньчиться з ним, як з малоліткою. Вона постійно перевіряє що він поїв і як одягнувся. Вона постійно знаходиться у нас в кімнаті, і це дуже некомфортно, особливо, ближче до вечора. Мені доводиться переодягатися в піжаму у ванній, тому що свекруха провітрює нашу кімнату і розпитує сина перед сном, як у нього пройшов день.

 

А потім свекруха змінює наш постільну бі лизну, адже її син повинен спати тільки на чистенькому. Але найбільш абсурдним є те, що вона не дозволяє мені закривати двері в нашу спальню. Вона вночі по кілька разів приходить і перевіряє, що ми робимо, а потім поправляє ковдру своєму синові, щоб він не прохолов. Вранці у мене був жа хливий настрій, і я прямо сказала свекрусі, що тепер двері в нашу кімнату ночами будуть закриватися, тому що мені так комфортніше. Вона ніяк не відреагувала, напевно, чекає, поки прийде синок, щоб з ним це обговорити.

Leave a Comment