Моїй мамі 80 років. Живе вона в селі; вже багато років, як тата не стало; я в неї єдина дочка. Живемо з чоловіком, маємо трикімнатну квартиру, у кожного своє авто. У сина своя сім’я, вони живуть окремо від нас. Вже є внучка і ми дуже допомагаємо нашим дітям. Загалом, живемо, як і всі нормальні сім’ї: робота, будинок, діти. Село, де живе моя мама, знаходиться не дуже далеко від нас – в 60 кілометрах. Ми раніше з чоловіком часто їздили до мами, а зараз немає можливості відвідувати її кожні вихідні. Ми приїжджаємо до мами кілька разів на місяць; я її мою, все стираю, прибираю і залишаю повний холодильник продуктів. Ми з чоловіком добре заробляємо, тому не хочу, щоб мама собі відмовляла в чомусь, хоча їй зараз можна їсти не все.
Моя мама завжди чистенька, доглянута; я домовилася з сусідкою; вона носить їй молочко. До нас в місто мама їхати категорично відмовляється і просила в цьому році, щоб ми їй купили дрова на зиму. Минулої зими чоловік захворів, я не хотіла їхати до мами, адже вона літня людина, їй цього не потрібно. Я хвилювалася за неї, думала, як там вона одна. Мама часто забуває зарядити телефон, може згадати тільки ввечері; а я дзвоню, хвилююся. Тому зараз я вирішила, що знайду в селі жінку, яка щодня буде до мами приходити, відвідувати її, щось допомагати. Мій чоловік ще 5 років тому провів мамі в будинок воду, зробив туалет, тому у мами умови хороші. Я стала питати у жінок в селі, хто може дивитися мою маму за гроші.
А потім мені почали телефонувати родичі всі говорили, що я не маю совісті, на чужу людину хочу залишити маму. Я спочатку не звертала уваги, але вже в селі люди при зустрічі починають повчати мене: кожен знає, як краще мені і моїй мамі, кажуть, що я повинна робити. Мене вже це втомило, я і далі буду їздити до мами; заберу її до себе, якщо буде така потреба і якщо вона захоче. Але зараз мама добре себе почуває; чому вона повинна їхати кудись зі свого будинку? тому що людям здається, що так буде краще для неї? Але це не так. Мама хоче жити в своєму будинку, а я готова платити людині гроші, щоб вона ходила і допомагала їй. Що в цьому поганого?