Іван Робив Усе Можливе, Щоби Підняти На Ноги Двох Дочок. Він Завжди Хотів Мати Сина – А У Результаті Отримав Одразу Двох.

Івана спіткало rоре, коли він ще був досить молодий. Його дружини раптом не ста ло — у неї пізно виявили хво робу, тому ліkування вже не могло доnомогти їй. Також без матері лиաилися дві доньки. Старшій було 10 років. Чоловік спочатку дуже пере живав та боя вся. Однак і дівчаткам було тяжkо. Іван не міг так легко здатися, адже йому треба було доглядати та виховувати дочок. Добре, що ще батьки були живі: вони час від часу допомагали йому з господарством і доглядом за дівчатками. Згодом старша дочка почала допомагати по господарству та доглядати молодшу доньку.

Чоловік багато трудився, щоб дати дітям все необхідне, а також намагався приділити їм достатньо уваги, щоб вони не відчували себе самотніми. Відразу після закінчення школи старша донька привела в гості хлопця та повідомила новину, що вона виходить заміж. Тоді чоловік почав працювати ще більше, адже потрібні були rроші на весілля. Іван був радий, що дочка виходить заміж, оскільки хлопець був із доброї сім’ї, любив та поважав її дочку. Чоловік досить багато працював, і вони таки змогли влаштовувати гарне весілля для дочки.

Після цього вона переїхала зі своїм чоловіком у місто, де працювала та жила надалі. Молодша дочка також вирішила одразу після закінчення школи вийти заміж та привела нареченого до будинку. Хлопець також був досить добрим і працьовитим. Батько продовжував тяжkо працювати, бо треба було готуватися до весілля. Після одруження вони оселилися неподалік, тому молодша донька проживала з батьком в одному селі і часто відвідувала гостей. Після того, як дівчата вийшли заміж, чоловік залишився у домі один. Неодноразово йому казали сусіди, щоб він знайшов собі жінку, оскільки був ще досить молодим.

Він міг створити сім’ю та бути щасливим, щоб не дожи вати на са моті. Проте якось не склалося в нього із жінками. Іван так і не одружився, проте він не почував себе самотнім, адже майже щодня до нього вдавалися онуки — діти молодшої дочки. Також що вихідні з міста разом із сім’єю приїжджала старша дочка, щоб відвідати батька та молодшу сестру. Іван щасливий, що в обох дочок усе склалося добре. Час від часу, десь увечері, Іван згадує дружину, бо та колись дуже хотіла мати сина. Але, як кажуть у народі: «За дівчатами будуть і хлопці». Тепер Іван має двох зятів, які стали йому майже синами та називають його батьком.