Я познайомилася з Петром в університеті. Ми навчалися на одному факультеті. Він здивував мене з першого погляду. У ньому поєднувалося все те, що мені подобалося у хлопцях. Він був високим, карооким брюнетом з чудовим почуттям гумору. Він був не лише гарним, а й розумним. Я доклала все посилився, щоб закохати його в себе. Ми зустрічалися два роки. І ось нарешті він вирішив зробити мені пропозицію. Ми скромно розписалися у РАГСі. Нікого не кликали і ніяк не відзначали. Моє життя змінилося до невпізнання. Я стала дружиною коханого чоловіка. Намагалася не затримуватися на роботі, щоб встигати робити всі справи по дому. Петя був проти, що я працюю, адже він міг мене утримувати. Через вісім місяців мені таки довелося кинути роботу. Я пішла у декрет. Все складалося чудово. Я наpoдила здорову дитину, свекруха постійно була поруч. Ні на секунду мене не залишала, я відчувала її кохання та підтримку. Петя став старанніше працювати, щоб ми нічого не потребували. Він розробив бізнес-план, знайшов спонсорів та намагався відкрити свою справу. У нього все виходило, я цьому була дуже рада. Засмучувало тільки одне, він з річною пішов у роботу. Петя постійно ходив на ділові зустрічі, їхав у відрядження, а я сиділа з дитиною вдома. Я почала розуміти, що вже його не цікавлю, він охолодів до мене. Якось він зовсім не повернувся додому. Я всю ніч віддзвонювала лікарні та морги. Дзвонила його батькам та колегам, але ніхто не знав де він. Петя не відповів. А потім телефон взагалі вимкнений, гудки не йшли. Я не знала, що робити і до кого звертатися по допомогу. На ранок він повернувся п’яним та задоволеним. Від нього пахло іншою жінкою. Він одразу пішов у спальну кімнату і заснув. Увечері я закотила icтерику, він не виправдовувався. Сказав як є. Петя зраджував мені з секретаркою і давно хотів піти до неї. Але йому було соромно, що він не хотів кидати сім’ю. Я довго плакала і не могла повірити у те, що відбувається. Я твердо вирішила, що більше не залишусь у його квартирі. Зібрала речі та пішла від нього до батьків. Він не намагався мене зупинити. Через півроку я дізналася, що він одружився з цією poзлучницею. Я впевнена, що його почуття пройдуть до неї. Він згадає про те, як нам було добре разом і захочеться повернутися.

Я познайомилася з Петром в університеті. Ми навчалися на одному факультеті. Він здивував мене з першого погляду. У ньому поєднувалося все те, що мені подобалося у хлопцях. Він був високим, карооким брюнетом з чудовим почуттям гумору. Він був не лише гарним, а й розумним. Я доклала все посилився, щоб закохати його в себе. Ми зустрічалися два роки. І ось нарешті він вирішив зробити мені пропозицію. Ми скромно розписалися у РАГСі. Нікого не кликали і ніяк не відзначали. Моє життя змінилося до невпізнання. Я стала дружиною коханого чоловіка. Намагалася не затримуватися на роботі, щоб встигати робити всі справи по дому. Петя був проти, що я працюю, адже він міг мене утримувати. Через вісім місяців мені таки довелося кинути роботу. Я пішла у декрет.

Все складалося чудово. Я наpoдила здорову дитину, свекруха постійно була поруч. Ні на секунду мене не залишала, я відчувала її кохання та підтримку. Петя став старанніше працювати, щоб ми нічого не потребували. Він розробив бізнес-план, знайшов спонсорів та намагався відкрити свою справу. У нього все виходило, я цьому була дуже рада. Засмучувало тільки одне, він з річною пішов у роботу. Петя постійно ходив на ділові зустрічі, їхав у відрядження, а я сиділа з дитиною вдома. Я почала розуміти, що вже його не цікавлю, він охолодів до мене. Якось він зовсім не повернувся додому. Я всю ніч віддзвонювала лікарні та морги. Дзвонила його батькам та колегам, але ніхто не знав де він. Петя не відповів.

А потім телефон взагалі вимкнений, гудки не йшли. Я не знала, що робити і до кого звертатися по допомогу. На ранок він повернувся п’яним та задоволеним. Від нього пахло іншою жінкою. Він одразу пішов у спальну кімнату і заснув. Увечері я закотила icтерику, він не виправдовувався. Сказав як є. Петя зраджував мені з секретаркою і давно хотів піти до неї. Але йому було соромно, що він не хотів кидати сім’ю. Я довго плакала і не могла повірити у те, що відбувається. Я твердо вирішила, що більше не залишусь у його квартирі. Зібрала речі та пішла від нього до батьків. Він не намагався мене зупинити. Через півроку я дізналася, що він одружився з цією poзлучницею. Я впевнена, що його почуття пройдуть до неї. Він згадає про те, як нам було добре разом і захочеться повернутися.

Leave a Comment