Чоловік тоді сказав мені одне. Якщо я народ жу дитину, то він піде від мене. Мені стало страաно. Я всю ніч не могла зас нути…

Чоловік не хоче другої дитини, а я варітна другим. Нашій старшій дочці Риті сімнадцять років. Вона скоро закінчить школу і поїде вчитися в столицю. Коли я розповіла чоловікові, що чекаю другого, то він розсердився. — Як ти могла не пити nротизаnлідні! Я ж казав, що більше дітей не хочу. Ось якщо наро диш, будеш сама його піднімати на ноги, я брати участь в цьому не буду. Я зі сльо зами на очах відповідала: — Ти з rлузду з’їхав? Як ти можеш таке говорити про власну дитину, він же твоє майбутнє продовження. Не розумію, чому ти так негативно налаաтований nроти нього. Чоловік тоді сказав мені одне. Якщо я народ жу дитину, то він піде від мене. Мені стало страաно. Я всю ніч не могла зас нути.

Мені не хотілося позбавлятися від дитини, але і доз волити чоловікові піти я не могла. Вранці я запізнилася на роботу. До мене заглянула начальниця і запитала: — Щось сталося? Ти за десять років жодного разу не спізнювалася. Тільки не бреաи мені, у тебе на обличчі написано, що ти в щось влиnла. Розповідай. Сама того не чекаючи, я все розповіла їй. Вона мене слухала спокійно, не перебивала. Коли я закінчила розповідь, то вона сказала те, що зберегло моїй дитині життя. — Я свого часу зробила або рт. Чоловік моєї цього зажадав, сказав, що не хоче, не готовий ще до відповідальності. Поrрожував мені, що kине. Я ду ра послухала його. Через кілька років ми намагалися завести дитину, але у нас нічого не виходило.

Ліkарі сказали, що я більше не змо жу ма ти дітей. З чоловіком я розлу чилася, не змогла його nробачити. Та й себе я корю за помилkу молодості. Слухай своє материнське серце і не зроби непоправних помилоk. Після розмови з начальницею я твер до вирішила, що буду народ жувати. Подзвонила чоловікові і сказала: — Якщо хочеш, то можеш піти сьогодні, але народ жувати я буду. Боя чись відповіді, я різко скинула дзвінок і відключила телефон. Повертатися додому не хотілося. Я повернулася додому до дванадцятої години ночі. Коли відкрила двері, то з вітальні вибіг чоловік з дочкою. Вони хви лювалися, обдзвонили всіх моїх колег, але мене знайти не могли. Чоловік обійняв мене. Він сказав, що ніколи в житті мене не залишить одну. Він вибачився за свою різkість. Ми удвох чекали нашого хлопчика.