Після того, як я пішла в декрет, чоловік став шматком хліба мені дорікати. Він щодня приходив після роботи і казав мені. — Ти зі своєю дитиною мене дістала. Мало того, що я тебе годую, то ти замість спасибі, просиш мене з дитиною сидіти. Я втомлююся на роботі, де мені nлатять. А rроші я витрачаю на тебе. Все, що в тебе є, я куnив. Що ти взагалі цілими днями робиш? Штани протираєш, так? Ось Ванька спить, ти відпочиваєш, а треба забиратися. Моя мати має, чи за вами прибирати? Чоловік постійно мене звітував, за будь-яку дрібницю.
З сином грати він не хотів, навіть на п’ять хвилин не міг доглянути. Свекруха завжди була на боці сина, а якось вона дала мені «потрібну» пораду. — Якщо хочеш, щоб із чоловіком не було сkандалів, то мовчи. Що ти відповідаєш? Навіщо про свої декретні rроші говориш? Йому подобається, що ти залежиш від нього, тому мовчи і потурай йому. Я вирішила скористатися порадою. Тепер щоразу я мовчала. І просто вислуховувала всі образи на свою адресу. Декретні rроші я більше не ви трачала, все збирала. Вкладала дитину спати та прибирала всю квартиру. Я влаштувалась на онлайн роботу. Писала побутові історії однієї компанії. Мені подобалося цим займатися, сиділа і вигадала різні кумедні історії.
В одній із історій я описала своє життя. Мені казали, що у мене добре виходить, тому я з рев ністю писала. Зароблені rроші я також відкладала. Коли накопичила велику суму, то винайняла квартиру і переїхала від чоловіка та свекрухи. Чоловік перед від’їздом дуже скандалив. — Невдячна, я вас годував, одягав, облаштував тобі гарне життя, а ти? Зібрала речі та їдеш. Твори ти, мабуть, і дитина не від мене. Я тобі не копійки не дам, от живи тепер сама. Через тиждень від голоду помреш. Я розгорнулася і пішла. Він не заслуговував на нас із сином. Він потоне у своїй гнилі, жодна жінка не зможе з ним жити. Я знайшла собі роботу в офісі, але підробітку не кидала. Син ходив у дитячий садок. Однією було трохи складно, але ми справлялися. Чоловік жодного разу не зателефонував і не довідався, як справи у сина. Швидше за все, він і справді вважав, що дитина не від нього. Свекруха, мабуть, підбурювала, щоб він так думав. Але мені вже було байдуже. Я була щаслива, що змогла уникнути жадібного чоловіка.