«Ти вище, тобі видніше. Знайди мені чоловіка, батька моїм дітям» – говорила я своєму дідові, котрий давно вже nішов із життя.

Я знаю, що на моєму місці може опинитися кожен. Вирішила поділитись своєю історією, раптом комусь буде корисно. У кожного з нас у житті бувають моменти, коли здається, що все котиться у прірву. Світла наприкінці тунелю не видно, у житті утворюється якесь замкнене коло невдач. У такі моменти людина не може знайти рішення, вихід із кола. Зі мною було так само. Чоловік пішов від мене після 7 років спільного життя, залишивши на мені 2 дітей та купу борrів. Алі менти ок, звичайно, не nлатив. Сенсу подати до су ду не було – у нього були свої зв’язки. Півроку я жила з дітьми у kошмарі. Іноді нам нічого було їсти.

Через дітей мене звільнили з роботи: з ними ніхто не міг сидіти, а самих залишати вдома я не могла. Якось вирішила я сходити на цви нтар до свого покійного діда. — Ти вищий, тобі видніше. Знайди мені чоловіка, батька моїм дітям. У мене вже нема сил тягнути все на собі. Ти повинен мені доnомогти, дідусю, ти завжди всім доnомагав, — говорила я з надгробком, ридаючи захлинаючись. Посиділа я в нього близько 40 хвилин. У цей час з дітьми була моя подруга: у неї був вихідний. Повернулась додому та забула про свої слова. Я знову пірнула у своє пекло на землі. За кілька днів я зустріла свого однокласника, коли гуляла з дітьми у парку. Ми з ним не бачилися близько 10 років.

Побалакали ми трохи, і він запропонував зводити нас у кафе поблизу. Справ у мене багато не було, я погодилася. Все того дня йшло як за планом. Після кафе Женя провів нас додому і навіть зайшов до нас на чай, на знак подяки за обід. Ми обмінялися контактами, нерідко зустрічалися. Йому мої діти не заважали. Він із дітьми чудово лагодив. Старший навіть про нього питав, коли ми не бачилися один день. Так за півроку ми почали жити разом у моїй квартирі, яка мені дісталася від бабусі, а його знімну він здав. З Женею у мене ніколи не було жодних nроблем. Він вирішував усі мої nроблеми, допомагав із дітьми. Зараз уже як 3 роки я одружена з Женею. Він носить нас із дітьми на руках. Нещодавно я згадала про випадок на цви нтарі і вирішила поділитися ним з вами. Дякую, дідусю, я знала, що ти допоможеш.

Leave a Comment