Вони дуже любили одне одного. Вона як божевільна піднімалася сходами до його квартири, а він так ніжно і ласкаво зустрічав її. Маша щоранку прокидалася від голосу чоловіка, який стояв на кухні і казав, що вона знову не приготувала сніданок і так щодня. Але лежачи в ліжку, вона постійно усміхалася і вимовляла його ім’я, Ілля. Маша з чоловіком вже у шлюбі понад 20 років. І за цей час вони відчували себе як родичі, а не як чоловік і дружина. Вона спокійно по дому ходила в халаті, з розпатланим волоссям і без макіяжу, а він у старій і розтягнутій спідній білизні. Готували разом сніданок, їли та прибирали теж все разом.
За всі ці роки все це стало звичкою. Вони давно жили в різних кімнатах і кожен з них мав своє особисте життя. Вони без соромів розвішували свою нижню білизну у ванній кімнаті. Маша намагалася вдома виглядати дуже розпатланою і не привабливою, щоб у чоловіка не з’являлися почуття до неї. Ілля теж був одружений. Але він теж не міг жити із дружиною. При кожній зустрічі з Машею вони розповідали один одному, як уже втомилися від того, що відбувається в їхніх сім’ях. Так вони довгий час зустрілися. Якось зателефонував Ілля схвильованим голосом і сказав, що більше так не може жити і запропонував Маші переїхати разом із ним у нову квартиру.
Маша погодилася, зібрала речі, залишила записку чоловікові, де було написано: «Я подзвоню» і пішла. Так як вони були вже не молоді, Маша щоночі спала окремо, щоб вранці виглядати добре. Вона не могла розвішувати білизну в туалеті, як це робила раніше. На балконі вона знайшла непомітне місце та вішала там. Щовечора, вона у гарному сукні сідала вечеряти. Ілля приходив і теж не знав, як поводитися. Одягав халат і вечеряв. Після вечері він дивився телевізор, а Маша уткнулася в планшет. Обидва не змогли довго терпіти все це і вирішили просто роз’їхатися.