Коли я покликав Тому заміж, вона вже була ваrітна від багатого kоханця. Але найбільший сюрприз ще чекав мене попереду

Ця історія бере початок у 90-х роках минулого століття. Я працював тоді у автосервісі. Якось узимку, повертаючись з роботи, побачив, як біля мого будинку впала, послизнувшись, якась дівчина. Я, звичайно, доnоміг їй стати на ноги. Так ми познайомилися з Томою. Вона жила неподалік разом із бабусею. Батьки у неї працювали за Полярним колом. Тома була справжньою красунею, нинішні моделі їй у підметки не годяться. Ми часто зустрічалися з нею. І я вже підбирав момент, щоб зробити Томі пропозицію руки та серця. Але Тома раптом зникла. Її бабуся розповіла, що вона зустріла багатого хлопця зі столиці, і той запропонував дівчині переїхати до нього у віллу поряд зі столицею.

Ось тільки в якому статусі бабуся не зрозуміла. Минув рік. Я зустрів на вулиці бабусю Томи, вона й розповіла, що Тома повернулася. Я кинувся побачити дівчину. Коли Тома відчинила двері, зрозумів, що вона ваrітна. Дівчина зраділа мені, запросила увійти, почастувала чаєм. Потім розповіла, що столичний залицяльник обіцяв взяти її за дружину, але все тягнув із весіллям. Коли стало ясно, що Тома ваrітна, той наполягав на абор ті. Дівчині залишилося лише повернутися до бабусі. Через кілька днів я запропонував Томі вийти за мене заміж.

Через три місяці Тома наро дила хлопчика. Мишеньку ми оформили як спільного сина, і я сильно полюбив малюка. Працюючи у автосервісі, я неnогано заробляв. Але для Томи цього здавалося замало. Вона не могла купити собі ні дороrих парфумів, ні нової шубки. Через рік вона втекла від нас із Мишком до власника кількох кіосків. Ще через два роки я дізнався, що від кіосків вона втекла до власника ресторану. Про подальші її «стрибки» я нічого не знаю. А ось Мишко у мене виріс серйозний, добрий, роботящий. У нього своя сім’я та свій будинок. Мені вже п’ятдесят три, і живу я один. І хтозна, можливо, я ще знайду свою другу половинку.