Я твердо вирішив – не пущу батьків на своє весілля. Те, до чого вони мене примушують, стало останньою краплею мого терпіння.

За рік у мене весілля. У мене є улюблена дівчина. Але я опинився у скрутній ситуації. Я не спілкуюсь зі своїми рідними. Причиною цього стали драматичні події. Все скінчилося тим, що я не хочу бачити нікого з родичів, окрім старшої сестри. І тепер точно знаю, що не запрошу їх на своє весілля. З першою дружиною у нас погані стосунки. Вона вчинила дуже підло. Заваrітніла від мене, коли я вирішив роз лучитися з нею. Мої батьки зараз на її боці: мені дорікають, що я ухиляюся від відповідальності.

Батьки були в захваті від думки, що в них буде онука. І робили все, щоби нас воз’єднати. Я не приймаю дитину, це не моя дитина, хоч я плачу аліменти. Моя колишня заваrітніла обманом. Мої батьки спілкуються із нею. Навіть запросили на сімейне свято. Мені була неприємна її присутність. Моя старша сестра підтримує мене. Тепер я маю улюблену дівчину. Ми заручені. Батьки дізналися про неї і хочуть відновити спілкування зі мною. Їм цікаво побачити наречену.

Але поки вони спілкуються з моєю колишньою дружиною і з її донькою, я не триматиму з ними контакту. Моя мати клянеться, що ніколи не згадуватиме її імені в моїй присутності, але для мене достатньо того факту, що контакт з нею підтримується. Вони просять сестру вплинути на мене. Нині вони мене морально виснажили. Бабуся з дідусем дорікають мені, мовляв, не можна так чинити з батьками. Мені постійно нагадують про те, скільки зусиль доклали мої батьки, щоб мене виростити, а я відвертаюся від них. Я твердо вирішив: не пущу рідню на моє весілля. А в друг вони приведуть із собою тих двох.

Leave a Comment