Я намагалася доnомагати мої, що випиває, як могла, але те, що сталося тіеї ночі, перевернуло моє життя назавжди.

Я не бачила батька, він покинув сім’ю до мого народження. Мама одна виростила мене. Але й з мамою мені не пощастило. Я не бачила її ласки, ніколи не відчувала теплоту. Вона зникала днями, до нашого дому приводила незнайомих чоловіків, пила з ним. Мене відправляла надвір і веліла не приходити до вечора. Я думала, що всі діти живуть у таких самих умовах. В мене не було подруг. Усі уникали мене. У старших класах я поєднувала навчання та роботу, почала підробляти. Я часто голодувала. За допомогу по господарству мені давали rроші чи продукти.

Після закінчення школи я шукала пристойну роботу, але в наші дні без зв’язків не знайдеш високооплачувану позицію. Я підробляла як могла. Віддавала гроші мамі, але вона не куnувала їжу, приходила додому з пляшками вина, тільки хліб та ще щось. До нас у будинок став приходити чоловік. На мене не зважав. І через якийсь час він став жити з нами. Він намагався мене не помічати. Але одного дня все перевернулося. Увечері приходжу додому, цього дня я заробила 200 rривень. Думала, що мати зрадіє.

Останнім часом вона була дуже пригніченою. Переступила поріг, і мама накинулася на мене, почала кричати, щоб я пішла і більше не поверталася. Я провела ніч у сусідки. Наступного дня я вирішила поговорити з мамою, але марно, ніякого толку. Той чоловік намовив мати позбутися мене. Тепер живу у тітки, вона сприймає мене як рідну. У свої 20 років я стала практично сиротою. Я зустрічаюся з хлопцем, він добрий хлопець. Він зробив мені пропозицію. Працюю в магазині. З мамою не спілкуюсь, вона зробила свій вибір. Чому такі, як вона, народжують дітей: вони їм не потрібні.