Наша дочка і в школі, і в інституті добре вчилася. Після отримання диплому вийшла за свого обранця, на вигляд худого та непоказного. Хлопець із робочої сім’ї. Його батьки нам із чоловіком сподобалися: хлібосольні, привітні, відверті. Мати закрійниця, батько робітник на будівництві. Вони різко контрастували з нашим власним оточенням, де переважали зарозумілі моралісти. Єдине, що мене напружувало, це склад гостей на весіллі. Боялася якихось історій.
Але зарозумілість гостей з боку нареченої різко зникла, після пари трійки чарок спиртного, що щедро виливаються гостями, з іншого боку. Нам із чоловіком було відомо, що молодий накопичив певну суму на придбання житла. Тому і ми запропонували молодятам жити у нас, щоб раніше накопичити необхідну суму. Зрозуміло, що мій зять украй цілеспрямований чоловік. Він працював на двох роботах. І за кілька років купивши квартиру. А ми із чоловіком доnомогли відремонтувати поkупку. Протягом наступного року дочка із зятем поїхали відпочити на Балі, куnили дочки різного одягу, новомодні гаджети, шубу… І все це лише на заробітки зятя.
Моя дочка не хотіла працювати. Якось непомітно дочка стала дармоїдкою. Тільки й робила, що вешталася то там, то там із такими ж як вона егоїстичними ледарями. Салони, клуби, ресторани. Двічі на рік вона вирушає за кордон. Без чоловіка. Тому ніколи. Гроաі заробляє. Він оре як проклять, а вона тринькає. Мої докори дочка ігнорувала. Я турбуюся за зятя. Рік тому, на моєму ювілеї, він зомлів. Лікарі знайшли у нього якісь проблеми із серцем. Рекомендували не перетравлюватися. Коли зять лежав у ліkарні, донька постійно була поруч із ним. Ось тільки тому, що любити, або тому, що боїться втратити джерело прибутку – я не розібралася. Альо… Вийшовші з лікарські, зять знову впрягся в роботу, а дочка помчала по клубах. Я боюся і переживаю за здоров’я зятя. Мені шкода його. Його, а не власну недбалу дочку.