Ми з подругою вирішили влаштувати моєму хлопцеві три перевірки. Але ми й подумати не могли, що самі беремо участь у іншій грі

Ми з моїм Вовою збиралися узаконити наші стосунки через 4 місяці після їхнього початку. Моя подруга, Даша, вважала, що це дуже короткий термін для такого рішення. Вона запропонувала влаштувати Вові перевірку, мовляв, якщо він всі три пройде — хапай обома руками. – А що за перевірки? – чесно кажучи, я не хотіла влаштовувати жодних перевірок, адже у нас із Вовою проблем із довірою не було. — Заходьте завтра вдвох на мій день народження. Все покажу, – на радостях сказала Даша. Наступного дня я зібралася, і ми з Вовою поїхали до Даші на свято. Суть перевірки полягала в тому, що чоловік Даші, Коля, мав напоїти Вову. Так ми б подивилися, як він поведеться в такій ситуації.

Перша чарка пішла на ура, далі друга, третя, а далі і п’ята. Однак не варто було так довго чекати. Вова вже після другого почав відриватися. Виявилося, я зустрічаюся зі справжнім ловеласом, адже він на повільні танці запросив усіх незаміжніх подруг Даші, а не мене, звісно. Я того вечора кинула Вову в таксі і відвезла додому. Через його несмішні анекдоти і нестримні танці мені ще кілька днів було ніяково перед подругою. — Гаразд, — зателефонувала Даша, — ту перевірку він провалив успішно. Але є ще дві спроби. Вище ніс, подруга. Дві спроби? Та через його жахливу поведінку на вечірці мені навіть не хотілося більше говорити з ним. Того ж дня мені дзвонить Вова. Я почала кричати на нього через телефон, звітувати і лаяти, а він спокійно відповів: — Давай зустрінемось, поговоримо, телефоном нічого не вирішиш. Мені твоя доnомога потрібна. Заїду за тобою за годину.

Я не знала, яка доnомога йому потрібна, але одяглася, нафарбувалася і сіла чекати на свого ненаглядного. Він приїхав рівно за годину, як і казав. Дорогою він мільйон разів вибачився за свою поведінку, але образа не проходила. Поки я дулася, ми приїхали до ювелірної крамниці. Я вже подумала, що Вова вирішив так перепросити, але… У магазині ми обирали ”красиву прикрасу”. Вова не розкривав дужок. Сказав, що це для важливої людини. Вибравши гарне колечко з діамантом, ми підійшли до каси. Я не видавала, але світилася від щастя від такого подарунка. Вже в машині Паша розповідає: — Думаєш, сподобається? Це мамі на день народ ження. Вона любить усілякі блискітки, думаю, догодив. Я від сорому та образи не знала, куди себе подіти. Виявляється, це не гарна форма «Пробач мені», а просто поkупка подарунка для його мами. Через пару днів сивіли ми в мене на кухні з Дашкою, обговорювали Вову і те, як підло він веде себе до мене. — Третя перевірка, шанс відновитись у твоїх очах, — сказала Даша, — я знаю, що ми зробимо. Значить, дивись…

— Даш, може, вистачить, га? — перебила я, — він уже не зможе виправитися, навіть якщо зірки з неба дістане. — Щодо зірок не знаю, але є один перевірений спосіб, — хитро усміхнулася вона, — а ще, Бог любить трійцю. Дзвони йому і скажи, що ти з подругами, і до тебе пристає чоловік. Подивимося, чи приїде він як справжній чоловік, чи знову виставить себе хлопцем. Я ввімкнула на телевізорі музичний канал і зателефонувала Вові. Сказала все, як говорила подруга і як ви думаєте, що він мені відповів? — Кохана, я стою в лісі дорогою на дачу до друга. У мене прокололо колесо, нема бензину. Чекаю, поки хтось допоможе.

Вибач, я не зможу приїхати. Я відразу зібралася, точніше, накинула пальто на домашній одяг, одягла черевики і рвонула. У процесі зборів тільки-но встигла Даші сказати, що Вові потрібна доnомога, він у бі ді. Отже, виходжу я на вулицю, а там уже знайома машина стоїть у цілості та безпеці. З неї виходить Вова і йде у мій бік. Злість переповнювала мене. Я була рада, що з Вовою все гаразд, але я злилася, що він так нахабно збрехав. — Ми розлучаємося, — заявила я, — ти не пройшов жодної перевірки. — А ти пройшла всі 3, — сказав Вова і обійняв мене, — Коля розповів мені про все. Я був у курсі всього із самого початку. Ти не кинула мене п’яного, не втратила самовладання в магазині і навіть після всього поспішала на допомогу в пальті поверх піжамки. Я досі в дикому здивуванні від того, наскільки філігранно він усі ці перевірки обернув проти мене. Але це не все. Після всього цього Вова простягнув мені кільце, яке я вибрав, і сказав. — Одягни його. Воно тобі дуже личить.