Мій сусід має сина. Він ріс на моїх очах. З дитинства він відрізнявся стриманістю, скромністю, був малотовариським. Він не мав друзів. Сидів удома, доnомагав мамі чи ремонтував різну техніку. Мама пишалася своїм сином, ось він якийсь слухняний, вихований, на відміну від інших хлопчиків. Окрім батьків, він не спілкувався ні з ким. Після уроків він не виходив із дому. Не контактував із однолітками. Мама пропонувала займатися спортом, знаходила гурток чи секцію, щоб він був серед однолітків. Якось у наш будинок оселилися нові сусіди, які мали сина. Вони потоваришували, весь свій вільний час проводили разом.
Після закінчення школи разом вступили до училища, потім удвох відкрили майстерню з ремонту техніки.Батьки стали підшукувати йому наречену, оскільки він не відчував жодного інтересу до протилежної статі. Батьки натякали, що хочуть мати онуків. Але стосунки з дівчатами у нього не складалися. Мама постійно просила сина створити сім’ю, адже йому вже 28 років. Якось у майстерню прийшла приваблива дівчина. Вона була життєрадісна, вродлива і дуже сподобалася йому. Стали зустрічатися і за рік зіграли весілля. Батьки були на сьомому небі від щастя.
Подарували молодятам трикімнатну квартиру. Він щиро любив дружину, але вона не змогла полюбити його і через два роки пара роз валилася. Він тяжко переживав роз лучення, просив дружину повернутись. Цілими днями лежав на дивані, не ходив на роботу. А потім познайомився з підозрілими людьми, часто приводив їх до себе і незабаром пристрастився до склянки. Йому було 30 років, але став виглядати на всі 40. Батьки не знали, як доnомогти синові. Молилися за сина. Друг порадив йому знайти іншу дівчину, адже у світі ще багато тих, хто потенційно може зробити його щасливим. Умовляв його повернутися до роботи. Для цього знадобилося майже 2 роки. Але зрештою вийшло. Хлопець знову нормально заробляє, і в нього незабаром друге весілля. Усі сподіваються, що остання.