Під час розділу квартири старша сестра поступила зі мною дуже підло. І коли, через роки, їй знадобилася доnомога, я знала, як далеко її послати.

Від батьків нам з сестрою залишилася трикімнатна квартира. Ми жили кожна сама по собі. Як добрі сусіди в комуналці, а не сестри в Отчому будинку. Потім сестра вийшла заміж, поїхала жити до чоловіка закривши свою кімнату на ключ. Ми з нею не дружили, а з її одруженням і зовсім перестали бачити один одного. Через деякий час я теж вийшла заміж, і ми з чоловіком жили в нашій з сестрою квартирі. Так ми прожили два з половиною роки. За цей час ми з чоловіком зібрали собі на квартиру. Але тут у свекра лікарі виявили онкологію, і всі наші заощадження пішли на його лікування. Одного разу сестра прийшла в наш будинок. — Мені терміново потрібні rроші, я вирішила продати свою частку.

Якщо хочете-викупіть самі. У вас один тиждень, — заявила вона. Їй закортіло куnити нову машину. Хоча її нинішня машина знаходиться в пристойному стані. Я попросила більше часу, щоб оформити kредит. Та не погодилася чекати. Довелося продавати квартиру цілком. Так вона оцінювалася дорожче. На нашу частку ми змогли придбати всього лише однокімнатну квартиру. А могли б стати власниками батьківської троячки, якби не каприз сестри. — Дорога моя, таке життя. Ваше житло не моя проблема. Якщо думати про інших, голова обертом піде — — висловилася вона. Минуло сім років. Ми з чоловіком заробляємо добре, купили трикімнатну квартиру, машину.

Нашому синові вже більше року. Сестра роз лучилася, живе з донькою в однокімнатній квартирі, працює, але rрошей їй не вистачає. Виплачує іnотеку. Нещодавно звернулася до мене: — Ти тепер добре живеш. Допоможи мені закрити іnотеку. Ми ж сестри, зобов’язані допомагати один одному. — Твоє житло — не моя проблема. Якщо думати про інших-голова обертом піде, — відмовила її ж словами семирічної давності. Вона сподівалася, що я забула їх і обставини, при яких їх вимовила? Мовчки встала і пішла. Образилася? Її проблеми. Я їй нічого не повинна.