Мій Чоловік Зник На Чотири Роки, Коли Поїхав На Заробітки. Якось Відкривши Двері І Побачивши Чоловіка, Я Вnала В Непритомність.

Ми з чоловіком довго не могли мати дітей і тому зважилися на екстракорпоральне запліднення. Через кілька днів після nроцедур чоловік відправився на заробітки. До станції призначення він не доїхав. Зник. Хоча ліkарі й не давали гарантії, але я таки заваrітніла і наро дила близнюків. Свекруха після nологів забрала нас до себе, і лише її моральна та матеріальна підтримка доnомогла мені впоратися з близнюками без їхнього батька. Чотири роки ми продовжували пошуки чоловіка. Якось… Ольга Захарівна знайшла його, який сидів біля залізничного насипу.

У несвідомому стані. За тиждень вона виходила його. Фізично юнак був здо ровий. Але не пам’ятає хто він, ні де живе. Діаrноз – стійка ам незія як наслідок трав ми голови. Поліцейські не ініціювали пошуки з метою з’ясування особи, а лише склали протокол, який згинув в архівах. Чоловік віком годився Ользі Захарівні в сини, тому вона взяла його до себе жити. Незабаром він улаштувався працювати робітником на залізниці. З того дня, як Ольга Захарівна виявила «знайця» минуло три роки. Якось він відступився на шпалах, і склад, що проходить повз, відкинув його до штабеля шпал. Від удару той вимкнувся. А коли привели до тями почав згадувати. Він згадав і те, як його викидали з поїзда, і свою дружину, і ім’я, і адресу.

Ледве дотерпівши, поки йому отримані рани оброблять і замотають бинтами помчав додому. Відкривши двері і побачивши чоловіка, я впала в непритомність. Прокинулася, почувши голос сина: «Дядько, ти хто?». А невдовзі, вся в сльо зах, прибігла свекруха. Хлопчики здивовано оглядали дорослих: дядько, весь у бинтах, ніби повернувся з війни; мама, що ні на хвилинку не відпускає дядька і ласкаво дивиться на нього; бабуся, їхня сувора бабуся, плаче і плаче, і цілує дядька. Дивно все це… Ми довго розповідали один одному про наше життя у розлуці. Потім життя потихеньку почало входити до нормального русла. Сини називаю його татом. Чоловік привіз і познайомив нас зі своєю другою мамою, Ольгою Захарівною. Тієї, яка не пройшла байдуже повз лежачого непритомного біля залізничного насипу молоду людину.

Leave a Comment