Я не змогла витримати і двох днів того жа ху, що творився в сім’ї доньки. Але найдивовижніше, що її саму все це влаштовувало.

У мене вдома почався ремонт, я попросила у доньки дати притулок мені в них. Донька має вільну кімнату, десь на місяць треба було переїхати. Донька сприйняла новину з радістю, тож я почала збирати свої речі. Я виростила свою доньку в люблячій сім’ї, у нас завжди була гармонія і взаєморозуміння. Найголовніше, чому вчив нас мій чоловік – це повага у сім’ї. Так само було і в сім’ї мого чоловіка, бабуся і дідусь послужили добрим прикладом. Я була впевнена, що тепер у сім’ї моєї доньки така сама модель поведінки. Після її весілля тепер рідко бачу доньку. Вона багато працює, так що бачимося пару разів на місяць. Іноді забігає до мене на чай, розповідає, що все у неї гаразд. Зятя я nогано знаю, він до мене кілька разів у гості приходив. На вигляд нормальний хлопець.

Переїхала я до доньки, перший день пройшов добре. Ми повечеряли, і я помітила, що зять залишив свою брудну тарілку на столі, а сам пішов дивитись телевізор. Дочка потім сама все прибирала зі столу і приступила до миття посуду. Я хотіла їй доnомогти, але вона сказала, що нічого не потрібно. Наступного дня я прокинулася від шуму телевізора. Це зять його дивився, хоча час був 10 ранку. Я думала, він має бути на роботі. Але виявилося, що тепер він працює на півставки, тому робочий день у нього з 12. Він пообідав, залишив тарілку на столі і пішов.

Коли зять повернувся, я його трохи присоромила. Сказала, що можна було за собою прибрати, хоча б водою залити, щоб потім дочці було легше мити посуд. Наступного ранку зять сва рився з донькою, бо вона йому не ту сорочку погладила. Я вже не могла дивитися на те, як він поводиться з моєю донькою. У нього немає жодної поваги до дружини, він їй зовсім не доnомагає. Вона, бід на і втомлена, приходить із роботи і швидkо біжить готувати для нього вечерю, щодня нові страви. Тому що зять не любить їсти вчорашнє. Але доньці відразу вивела мене з кімнати і сказала, щоб я не кричала на зятя. Виявляється, для неї цілком нормально жити за таких умов. Я її не розумію: вона ж росла в сім’ї, де була турбота та повага? У доньки в сім’ї зараз такого немає і для неї це гаразд.