Мама вважає мене ненормальним через те, що я спілкуюся з першою дружиною мого чоловіка. На її думку, це нездорове спілкування, і колишня дружина мого чоловіка обов’язково зробить мені щось неприємне. Але я так не вважаю, та й мій чоловік не проти. Не бачу у цьому проблем. З Алісою, з першою дружиною чоловік роз лучився після шести років шлюбу. Вони мають доньку. Коли вони розлучилися, то було чотири роки. А причина роз лучення була простою: не зійшлися характерами. Через два роки після роз лучення я познайомилася з майбутнім чоловіком, і ми одружилися.
У нас наро дився син. Я дуже добре ставилася до дочки чоловіка від першого шлюбу. Він також дуже любив свою дочку. Одного разу так вийшло, що Алісі потрібно було з кимось залишити дитину, бо мала відрядження. Я запропонувала чоловікові забрати дівчинку до себе. Бо мама Аліси була в іншому місті, а моя свекруха тоді лежала в ліkарні. З донькою Аліси ми дуже добре ладнали: дуже розумна та вихована дівчинка. За ці два тижні ми дуже потоваришували: вона дуже любила грати з моїм сином. Коли Аліса приїхала назад, вона на знак подяки принесла нам тортик і забрала дитину.
Після цього ми стали частіше відправляти один одному подарунки через мого чоловіка. Але потім уже почали телефонувати, говорили про дітей, потім уже на побутові теми – і отак потоваришували. Вона навіть запросила нас на своє весілля. Це виглядало стрімко збоку, але ми почувалися там абсолютно комфортно. Моя мама проти цього. Їй здається, що під цим є щось. Вона стверджує, що Аліса через спілкування зі мною намагається чогось досягти. На її думку, Аліса одного разу залишить нам свою доньку, і я буду ростити двох дітей. Ми з Алісою дружимо вже понад п’ять років. Добре спілкуємось, для мене це нормально. Я не бачу в цьому нічого nоганого. Нам дуже подобається, що наші діти називають друга братом та сестрою.