На хабна дівчина зайняла два місця в автобусі, і літ ній бабусі не було куди сісти. Ось тоді і я не стерпів і луснув від лют

Зазвичай, мої друзі мене везли додому після вихідних: вони живуть в іншому місті. Але цього разу вони не змогли, і мені довелося вдатися до громадського транспорту. Я стояв на зупинці, на вулиці – осінь, холодно, жа х… Я вже думав, мене знайдуть на цій зупинці у вигляді статуї, але сталося диво: на горизонті з’явився мій автобус. Коли він зупинився, я відразу зрозумів: дорога чекає весела… народу там було аж до першої сходинки біля дверей. Якось утиснувшись усередину, я передав рроші шоферу і почав шукати місце, де хоча б стояти було б зручно. Тут мій погляд зупинився на одній сцені. На двох сидіннях на другому ряду сиділа одна дівчина – лише одна.

Ні, вона не була жирною, просто її сумочка сиділа на сусідньому сидінні. Я побачив, як до цієї особи підійшла бабуся з важкими сумками, щоб сісти поруч, але наше янголятко, що спустилося з небес, відірвався від свого смартфона, глянула на бабусю і сказав: — Не бачите, тут зайнято, — і після цих слів вона знову потонула в соцмережах. Я вже думав: кому вона зайняла таке гарне місце? Мамі? Бабусі? Ну, не думав я, що представниця покоління розумних телефонів і менш розумних людей так самовіддано виступала б за батьків. І правильно я думав: доки думав, пройшло 45 хвилин.

Тут двері на одній зупинці відчинилися і до нас увійшла дівчина, така ж сама, ну, приблизно років 18-ти. Вони помахали один одному. А я стояв, волосся рвав на собі від ступеня на хабства. Поки наша нова з незадоволеним обличчям намагалася долізти до подруги, я одним легким рухом руки впустив на підлогу сумочку першої фіфи і сів поруч: — Не чуєте? Зайнято, говорю, — сказала вона, глянувши на мене, як на людські відходи. — Займатимеш місце у себе в туалеті, грубіянка така. Ця жінка тобі в бабусі годиться, але через тебе вона вже годину стоїть на ногах, погань безсердечна, — я намагався підібрати правильні слова, щоб висловити своє невдоволення з приводу тієї дівчини. Весь автобус уже дивився на дівчат та засуджував; зате та жінка нарешті змогла сісти, звільнивши руки від важких речей. Ось так можна змінити багато чого, якщо все зробити вчасно, не боячись ризиків.