Брат з дружиною розважаються цілими днями, а за дітьми бачте повин на доглянути я. Але один виnадок днями став останньою краплею

Я живу не в рідному місті. Після навчання я не повернулася, залишилася тут і влаштувалася на роботу. Мій брат, його дружина і діти живуть з моїми батьками. Іноді я відвідую свою сім’ю, іноді вони приїжджають до мене. Коли діти були маленькими, вони залишалися у бабусі. Але останнім часом вони беруть дітей з собою. Зараз дітям по чотири і сім років. У цьому віці вони досить неспокійні. І у мене немає досвіду спілкування з дітьми. Але це не заважало моєму братові залишати дітей під моїм наглядом, коли вони з дружиною виходили на кілька годин.

Мені це не подобалося: по-перше, ніхто не питав мене, чи є у мене час доглядати за дітьми, або може у мене є справи? По-друге, дуже важко доглядати за дітьми, яких ти майже не знаєш. З ними потрібно грати, а через різницю у віці те, що цікаво одному, нудно іншому: потрібно готувати щось, адже не можуть же вони сидіти голодними і чекати батьків; треба їх вкласти спати, а брат з дружиною іноді гуляли до півночі і поверталися додому пізно, коли діти вже були в ліжку. Я спостерігала за всім цим протягом декількох поїздок, а потім стала відмовляти братові. Моє терпіння виснажилося, коли мій брат подзвонив і сказав, що приїжджає на тиждень.

Я сказала, з дітьми я не буду їх приймати. У мене немає бажання проводити тиждень з дітьми, поки він розважається зі своєю дружиною. Через годину він подзвонив і сказав, що приїдуть без дітей, вони залишаться у бабусі. Без дітей-будь ласка. Я була неймовірно зла, коли брат все-таки привіз з собою дітей. Я спокійно впустила їх в будинок, віддала їм ключі, зібрала речі і вирушила до близької подруги. Брат дзвонив мені, але я не відповідала на дзвінки. На наступний день я отримала смс-ку, що вони поїхали, а ключі віддали сусідці. Увечері подзвонила мама, влаштувала сkандал, мовляв, я погано вчинила з братом, і сказала, що я повинна вибачитися перед його сім’єю. З розуму, чи що, зійшли?