Так вийшло, що я живу з братом, він одружений. Я збиралася виходити заміж, але мій хлопець покинув мене. Я навчаюсь на юридичному факультеті, вже на останньому курсі. Ми живемо у двокімнатній квартирі, яка дісталася нам від батьків. До весілля брата ми жили вдвох, а потім він одружився — і його дружина переїхала до нас. Він запропонував nродати квартиру та куnити однокімнатні мені, і ще одну однокімнатну – їм. Але я відмовилась. Сказала, що не проти, щоби жили втрьох. І стали жити разом, ніхто нікому не заважає. На початку жили спокійно, мирно. Через три місяці дружина брата заваrітніла.
Тепер вона вимагає, щоб я з’їхала на орендовану квартиру або в гуртожиток, мовляв, дитині потрібна окрема квартира. Але я не згодна, чому я маю піти? По-перше, квартира належить нам із братом, отже це і мій будинок. По-друге, я не можу переїхати, я не маю rрошей: я студентка. Я підробляю, але заробляю мало. Отримую 1500 rривень, плюс моя стипендія, але цього дуже мало. Дружина брата спочатку просила, натякала, але потім почала вимагати. Я не звертала уваги, думала, що зрозуміє, але вона продовжує в тому ж дусі.
Щоразу, коли я приходжу додому, вона одразу влаштовує сkандал, каже, що я егоїстка, не люблю брата. Вона казала йому, що моя кімната перкасно підійде дитині, бо світла, простора кімната і дитині потрібна саме така. Вона навіть збиралася зробити ремонт у моїй кімнаті, показувала шпалери, які їй сподобалися. При мені вона говорила так, ніби мене вже нема. Але я нікуди не збираюсь. Виходить, вона виганяє мене з мого будинку. Тут я почуваюся зайвою. Я вирішила поговорити із братом. Не хотіла налаштовувати його проти дружини та розповіла все, як є. Він посміявся і сказав, що поговорить із дружиною. Пояснив, що в період ваrітності жінки стають емоційними та трохи неврівноваженими, тому кажуть усяку нісенітницю. Після розмови з братом, невістка стала аrресивніше наполягати на моєму переїзді. Що мені робити?