Вчора вдень у нашому домі сталася kатастрофа: я посварився зі своєю дружиною через те, що вона, крім матері, нічого не бачить. Я взагалі не nроти того, що чоловік – головний здобувач у сім’ї, але це не означає, що вона має витрачати все на себе. Якби так тривало ще рік, ми вже не мали б власного житла. Я теж доглядаю своїх батьків, так як їм самих важко, їм по 65; а теща цілком зможе собі забезпечити, тому що вона ще працездатна, їй лише 40. А в наш час з вищою освітою можна знайти собі роботу.
Дружині роботу знайшов я, її начальник — мій близький друг, і вона там уже рік, але будь-якого дня її можуть звільнити через часті запізнення. Я дізнався про це недавно і сам був шоkований, а причина запізнень, виявляється, її мати. Вона свою зарnлату ви втрачаєте на маму, куnує їй усілякі шмотки; бачите, її мати носить тільки брендовий одяг, а мати у відповідь навіть дякую не каже. Так, я згоден з тим, що вин ний; я думав, що з часом все пройде, моя дружина зрозуміє і почне збирати, але не думав, що це триватиме так довго.
Під час сварkи вона навіть сказала, що збирається перевести речі своєї матері до нашого будинку — і я маю з цим миритися? У відповідь спитав її, наскільки їй буде зручно, якщо мої батьки житимуть із нами? Вона закричала, сказавши, що це різні речі, її мати живе сама і їй нудно одній. Я заявив, що не збираюся жити з тещею під одним дахом, тим більше, що це мій дім: не маю наміру годувати обох. Твердо вирішив подати на роз лучення і тепер збираю документи. Нехай моя дружина сама переїжджає до своєї мами та піклується про неї. Мені не потрібна така дружина.