Донька nосварилася зі мною, мовляв, впорається сама і втекла. Але через рік вона постукала в мої двері з дитиною на руках

З дитинства дочка більше любила батька. Адже він не змушував її вчитися, доnомагати по дому або їсти овочі. Чоловікові було плювати на її здоров’я і майбутнє. Він дозволяв їй все, що вона хотіла. А все через те, щоб не слухати її плачу. Аня вчилася в 7 класі, коли ми з чоловіком роз лучилися. Він зра див мені. Після роз лучення дочка у всьому винила мене. Вона погано вчилася, тікала з дому.

Неначе ненавиділа мене. Для неї я була nоганою, а тато — найкращим. Навіть у тому, що її батько не хоче з нею бачитися, вона звинувачувала мене. Наші відносини стали ще гірше, коли Аня ледве як закінчила школу і вступила в училище. Там дочка зв’язалася з nоганою компанією і віддалилася від мене ще більше. У той період вона і почала зустрічатися з Андрієм. Він мені відразу не сподобався, але хто мене слухав? Через рік вона хотіла, щоб той жив у нас, мовляв, в її кімнаті є місце. Я прогнала його відразу. Дочка теж пішла з ним. Як би я її не просила залишитися-вона робила своє. На прощання сказала, що розбереться зі своїм життям сама.

Наказала мені не лізти в її життя, і не заважати їй бути щасливою. Місяць у мене не було від неї новин. Поліція нічого не зробила для того, щоб знайти її. Через стільки днів вона сама подзвонила мені. А через рік була біля моїх дверей з новонарод женою дитиною. Аня розповіла мені, що втекла від Андрія, так як його не цікавили ні Аня, ні дитина. Спочатку їм доnомагала бабуся Андрія. Потім Аня зовсім перестала подобатися йому. Він бив її — а потім привів в будинок нову дівчину! Так і вирішила повернутися додому. Вже кілька місяців ми живемо разом. Аня за цей час дуже змінилася. Вона багато разів просила у мене вибачення, хоча я давно їй все пробачила. Цей виродок дитиною взагалі не цікавиться. Але так навіть краще. Моя Ганнуся обов’язково буде щаслива, я вірю в це.