Коли я з мамою та татом пішла в гості майбутнього чоловіка, щоб познайомитись з його батьками, зрозуміти і не мала, чим це обернеться.

У підлітковий період я сильно набрала у вазі. З 17-ти років я почала усвідомлено і правильно худнути. На щастя, мені вистачило мізків не вестися на дієти з миттєвими ефектами, які миттєво псують здо ров’я. Йдеться зараз не про мене. Коли я зустріла свого майбутнього чоловіка, повного хлопця з червоними щічками, я й подумати не могла, що незабаром він стане моїм чоловіком, тому що надмірна вага у мене асоціювався зі слабкою силою волі. Ось знайомство з батьками чоловіка ми вирішили провести в день його народ ження. Він сказав, що відзначить у родинному колі, щоб був привід і з рідними познайомити. Зайшовши до них додому, я одразу зрозуміла, що зайва вага – це щось сімейне у них.

І батько, і мати чоловіка були повні. А стіл… це окрема тема. На 5 осіб було їжі як на 100. Там були салати, заправлені жирним майонезом, смажена курка, 3 піци, м’ясна тарілка з жирними сортами ковбаси та м’яса та, звичайно ж, випічки та солодощі. Я думала, що їжі ще багато залишиться, але, ох, як я помилялася… вся їжа була з’їдена за кілька хви лин. Батьки чоловіка і тоді, і після весілля дивилися на мене з жалем. — Тобі б поїсти нормально, доню… — говорили вони, — а то кісточки у тебе скрізь стирчать. Ти хво ра худа … Дякувати Богу, ми жили досить далеко від батьків чоловіка. Отже відразу після весілля я почала зменшувати порції чоловіка, майонез замінила сметаною, а олів’є овочевими салатами.

Замість холодця ми їли прозорі супи, а жирну свинину замінили на курку. Чоловік потихеньку почав втрачати у вазі, хоч я й знала, що на роботі він грішить булочками. Приблизно рік після весілля ми жили на орендованій квартирі далеко від свекрух, але коли ми вирішили куnити квартиру в іnотеку, чоловік вибрав місце ближче до батьків, а я, дурна, заперечувати не стала. Після цього фатального рішення чоловік почав знову набирати. Поки я готувала йому корисні страви, він бігав до матусі за улюбленим холодцем та порцією олів’є. А коли я записала чоловіка в спортзал, свекруха стала праворуч і ліворуч усім сkаржитися, мовляв, невістка, сволота, мого синочка скоро доведе зі своїми голодуваннями та болісними тренуваннями. Коротше, я вже не знаю… чоловік пообіцяв переглянути свій раціон заради мене, але я не знаю, як довго він стримуватиме своє слово. Я його люблю, але так більше не може продовжуватися. Я вже починаю думати про роз лучення.

Leave a Comment