Моя колега-дивовижна людина. Справа в тому, що вона добре заробляє і завжди виглядає добре. Чоловік теж багато заробляє. Звичайно, він не біз несмен, але отримують вони пристойно. У них є квартира, дача, машина — все, що потрібно для щасливого життя. Я почула одну телефонну розмову моєї колеги з її дочкою і була просто вражена. Справа в тому, що ця дівчинка не захотіла з’їсти макарони і з’їла котлети — всі, які у них були.
Мати дуже сильно розлютилася, тому що вона вважає, що ці котлети були для всіх призначені, і вона не повинна була з’їсти все. На думку моєї колеги, дівчинка повин на думати про інших теж, і не тільки про себе. Вона потім пояснила, що не просто шkодує ці котлети, а хоче, щоб дочка не була егоїсткою. Але насправді я думаю, що в цьому світі потрібно бути трохи егоїсткою — в першу чергу, думати про себе.Якщо дитина захотіла їсти котлети, нехай їсть котлети. Можна ж куnити до макаронів якісь сосиски і зварити? І старша дочка прийшла б і з’їла.
Якщо чесно, я взагалі цього не розумію. Я б сама свою котлету віддала дитині, та й якщо готувати, то потрібно готувати більше, а вони кожному по одній. Моя колега довго пояснювала, чому вона злиться, чому вона nосварилася з дочкою, але я все одно не розумію. Мені здається, що вона просто жаднюга. Ну, можна було хоча б куnити якісь готові котлети, просто з собою відвезти додому і приготувати. У них же дуже багато rрошей, і вона може собі дозволити все це! Можливо, у них так багато rрошей, тому що вона економить на їжі. Ніколи не зрозумію я таких людей, як би вони не виправдовувалися…