Моя подруга Олена просиділа в деkреті 3 роки, а тепер влаштувала сина в дитячий садок і стала заводити з чоловіком розмови про те, що знову хоче повернутися на свою роботу. До речі, Олена з чоловіком познайомилися саме на роботі. Вона була бухгалтером, а чоловік начальником, так зі службового роману у них і з’явилася дитина і міцний шлюб — як здавалося Олені. Чоловік спершу не особливо оптимістично оцінив ідею Олени. Став говорити, мовляв вона багато пропустила, все ж три роки-це не маленький термін. Але Олені набридло сидіти вдома і не терпілося зайнятися собою і самореалізацією.
Тоді чоловік відправив її на курси підвищення кваліфікації, перш ніж допустити на роботу. У них було заведено таке правило — їх особисте життя ніяк не стосується робочих моментів. Тому у Олени були такі ж права і привілеї, як у всіх інших співробітників, не більше. Подруга з радістю пішла на курсі і відмінно їх пройшла. А потім вирішила влаштувати чоловікові сюрприз і з понеділка вийти на роботу. Ось настав довгоочікуваний день. Олена мріяла про це цілих три роки. Тільки ось на її робочому місці чомусь стояла чужа жіноча сумочка.
На столі була ваза з квітами, які чоловік часто дарував їй. А потім Олена підняла свій погляд побачила в коридорі офісу свого чоловіка в обнімку з новим бухгалтером. Вона була високою блондинкою, в дорогому костюмі, а на rрудях у неї красувалося кольє із золота. Тепер ясно, куди йшла частина зарnлати чоловіка-саме на це кольє… Чоловік виnадково зустрівся з Оленою поглядом. Але він не став бігти за нею, вибачатися, і просити її все забути. Він просто ввечері повідомив, що подав на роз лучення. Для Олени це був справжній уда р. Подруга переїхала жити до мене з дитиною. Я влаштувала її працювати в свою фірму. Тепер разом намагаємося залікувати ті душевні рани, які їй завдав колишній чоловік.