Аріна наро дилася в дуже консервативній родині. Її батьки відвідували релігійну секту, що дуже вплинуло на їхні погляди на життя. На дворі двадцять перше століття, але вони вважали, що дочки не можна дозволяти одягати короткі спідниці , фарбувати нігті та користуватися косметикою. Мати Арини за те душі не сподівалася у старшому синові. Юрій був її основною цінністю і жив у умовах вседозволеності. Вона з дитинства йому вселяла, що він може все, до того ж пови нен стежити та виховувати сестру. Хлопчик сприйняв слова матері дуже серйозно.
Він стежив за сестрою і не давав жодного кроку зробити без його відома . Будь-яка дрібниця могла стати приводом для того, щоб він підняв руку на сестру. Батьки навіть схвалювали виховання через фізичне насильство. Дівчина почувалася замкненою в клітці і не знала, що робити. Їй навіть не дозволено було мати друзів. Але вона мала безліч зобов’язань по дому. Вона була змушена займатися господарством, готувати на всіх їжу, прати та забиратися. Коли їй було п’ятнадцять, сталося нещастя. Брат потрапив у ава рію, врятувати його не вдалося. Мати після цього трохи збожеволіла від горя. Дівчина теж nлакала, адже попри все любила брата.
Однак , те, що сталося, дало їй певну свободу. У неї з’явилися друзі. Але тиск із боку батьків все одно нікуди не зник. Їй могли влаштувати сkандал через поkупку надто яскравої блузки. Стосовно батьків дівчина не мала ніяких теплих почуттів. Вони заперечували її право бути окремою особистістю та вимагали жити за своїми законами. Ні про який діалог не могло бути й мови, будь-яка спроба порозумітися призводила до криків і рукоприкладства. Коли Арина стала повнолітньою, вона знайшла роботу і втекла з батьківського дому. Нині вона дуже успішний фотограф. Із батьками не спілкується.