Щоразу, коли ми з чоловіком їхали на дачу, подруга йшла за нами ”причепом”. Одного дня мої нер ви здали і я луснула

Коли наші діти нарешті виросли та вилетіли з батьківського гніздечка, ми з чоловіком вирішили здійснити нашу давню мрію та придбати дачу. Обидва ми міські, але нас завжди тягло ближче до природи. У нас було визначено накопичення, тому ми змогли знайти пристойний будиночок у селі, який знаходиться зовсім недалеко від міста. Будиночок був старенький, тому ми одразу затіяли ремонт, облаштували там все на свій смак і дуже залишилися задоволені покуnкою та роботою.

Коли ремонт було завершено, насамперед ми вирішили організувати новосілля, запросили всіх родичів та друзів. Розійшлися всі пізно ввечері, а дехто зовсім залишився на ніч. Наша дача дуже сильно сподобалася моїй kолишній колегі Олі. Ми з нею десять років в одній фірмі пропрацювали і там потоваришували, навіть після звільнення зберегли спілкування.

Вона стала дуже часто до нас навідуватися, а потім і завжди стала з нами їхати. Звичайно, нам із чоловіком це зовсім не подобалося, адже ми хотіли провести час наодинці. До того ж, Оля зовсім нічого не робила. Поки ми з чоловіком працювали на городі, готували та забиралися, вона лежала на гамаку. Натяки на неї не діяли, вона ігнорувала все. Так тривало рік. Потім я таки не витримала: -Олю, невже ти не розумієш, що ти нам заважаєш? Досить з нами приїжджати! Ми із чоловіком хочемо побути разом! Вона на мене страաенно образилася після цього.

Leave a Comment