Бабуся Ніна повернулася додому та побачила, що її спідниця валяється на підлозі. Спочатку жінці здалося…

Бабуся Ніна повернулася додому та побачила, що її спідниця валяється на підлозі. Спочатку жінці здалося, що у квартиру залізли у двір. Але, перевіривши цінні речі, які були на місці, бабуся заспокоїлася, увімкнула телевізор та села. Ніна думала про своє життя. Рідний син влаштувався на добру роботу, він задоволений, навіть крісло купив їй у подарунок, на якому вона зараз сидить. Додивившись свою улюблену передачу, Ніна встала і знову аxнула: та сама спідниця, яку вона прибрала в шафу, знову валялася на підлозі. Знову поклавши спідницю на місце, бабуся заспокоїлася та лягла спати. Проте, за кілька годин, вона почула скрип дверей шафи.

Піднявшись з ліжка, бабуся помітила волохату голову. Аж дух перехопило: -Злякалася? – почувся незнайомий голос. -Ти хто? — Бабуся була в աоці. -Чекаю, поки бабусю Катю відвезуть. Вона nо мерла! -Яка Катя? Сусідка? -Сусідка. -Про що ти говориш? Я бачила сьогодні Катю. Вона жива-здорова. -Так Вдень із нею все було нормально. Надвечір уже не ст ало. -Так, почекай, а хто ти? -До мoвий. Гарною господинею була Катя. Я переїхав із нею з села, так і жили разом стільки довгих років. -А Що ти робиш у мене вдома? І як ти сюди потрапив? -Скоро все розповім.

Домовик розповів усе Ніні. Розповів про те, як Катерина пригощала його чаєм, розмовляла з ним, просила зберігати домівку. -Добре, я піду вже. Ліkарі вже забрали її. Ах так, ти спитала, як я потрапив сюди… З цієї миті Ніна нічого не пам’ятає. Вона не розуміла, чи здалося їй усе це, чи будинкові реально існують. Вона вдягнулась і пішла в будинок до сусідки. Побачивши її чоловіка Єгора, Ніна запитала: -Де Катя? Старий просто заплющив очі і нічого не відповів. Ніна все зрозуміла.