Я рос тила дочку одна. Її батько кинув мене, коли дізнався про ваrітність. Він був безвідповідальною людиною. У 19 років я стала мамою. Я з дитячого будинку, у мене немає рідних і я залишилася одна з немовлям на руках. Про труднощі, які пережила, не хочу згадувати. Жила в гуртожитку: ночами не спала, продавала, що могла, щоб вижити. Мені допомагали дівчатка з сусідньої кімнати, і я їм так вдячна. Моя дочка-принадність, вона-сенс мого життя. І для неї я готова на все. Незабаром моя подруга переселила мене в свою трикімнатну квартиру. Пройшли роки, моя дочка виросла. Я працювала день і ніч, щоб моє янголятко ні в чому не потребувало.
Вона росла красунею, займалася спортом, багато читала, подорожувала. Але з часом я стала помічати, що вона уникає мене. У неї з’явилися нові подружки. Вони мені не подобалися, але я нічого не говорила. Вони одягалися модно, носили бренди: відразу видно, що із заможних сімей. А моя дочка одягається скромно, я не купувала їй дороrі костюми, обновки. Одного разу вона привела додому молодого чоловіка і заявила, що він буде жити з нами, і що незабаром вони одружаться. Я не стала читати нотацій, не заперечила. Прописала його в нашій квартирі. І після цього все змінилося. До полудня він валяється в ліжку, обідає, кудись ходить, потім віз.
Гроաей не приносить. Мені не потрібні його rроші, він повинен заробляти для своєї сім’ї, для дружини. З часом стала помічати, що я зайва в своєму будинку. Донька запропонувала мені переїхати до своєї подруги. Ще додала, що вони молоді, хочуть побути удвох, без свідків. Я цілий місяць гостювала у своєї подруги. Повернулася додому, двері відкрила незнайома жінка. Вона представилася. Виявляється, це свекруха моєї дочки. Я увійшла в будинок, поклала сумkу, і раптом вона мене запитала: «Ви довго збираєтеся тут залишатися? Моя невістка говорила, що ви переїхали до подруги і будинок залишили молодим. Ви молодець, справжня мати». Я попросила її звільнити мою квартиру, сказала, що нікуди не збираюся переїжджати, а потім вигнала з дому рідну дочку.