Родичі не згадували про нього, коли він залишився сиротою. Але коли хлопець купив квартиру, всі близькі раптом зявилися.

У 16 років він став сиротою. Жив з мамою, але в один день її не стало. Батька свого він ніколи не бачив. Бабуся по материнській лінії була стара, не могла піклуватися про онука. Сусідка оформила опікунство, але хлопчик жив у бабусі. Якось раз він вирішив піти влаштуватися на роботу. Не хотів грошей просити у сусідки.

Влаштувався в якості сортувальника фруктів. Іноді мив підлоги. Непоrано nлатили. Цілеспрямований хлопець — він впевнено йшов до своєї мети. Після закінчення школи він вступив до університету. Купив іномарку. Одного разу прокинувся і вирішив, що не піде в університет. Пішов вчитися на автомеханіка. Число клієнтів поступово зростало. У нього з’явилися друзі. Хлопець kупив двокімнатну квартиру, зробив ремонт. І раптом немов з-під землі стали з’являтися родичі.

Він не бачив їх ніколи, не знав, хто вони і скільки їх. А де вони були, коли хлопчик залишився сиротою? Чому тоді ніхто не згадав про нього, не турбувався? Його квартира перетворився на готель. Коли він попросив звільнити її, ті стали його kритикувати, що він невдячний; родичі піклуються про нього, а він виганяє їх зі свого будинку. І він вирішив дати відсіч всім лже-родичам. Оголосив, що продав квартиру. І знову забули про нього. Від дядька, який представився рідним братом батька, він дізнався багато цікавого про себе, мовляв, він любить пити, в будинок приводить незнайомих дівчат, одним словом — хуліган. І не хоче спілкуватися з рідними. Так, нічого сказати. В житті всяке буває. Родичів не вибирають.