Коли я повідомив матері, що в мене є дівчина, вона поводилася дуже див но. Потім тільки я дізнався про причину такої поведінки

Мій син веде себе див но. Вчора він прийшов до мене і сказав, що зустрічаеться з дівчиною. Я в шоці. Що він знайшов у ній? Я точно знаю, що вона обманює мого сина. -Мамо, я тебе дуже люблю, але ти маєш знати, що в мене дівчина. Вона хороша. Я завжди любитиму тебе, ти найголовніша жінка для мене, але я повинен створити сім’ю. Я зустрів її та полюбив. -Що за маячня?! — я мало не знепритомніла. — Навіщо тобі вона? Я впевнена, вона морочить тобі голову, потім налаштовуватиме проти мене, всі невістки такі. Тобі погано зі мною? — спитала я, витираючи сльо зи.

-Мамо, будь ласка, я вже дорослий і хочу бути щасливим, — сказав син. -Отже, зі мною ти нещасний? Невдячний, – сказала я. Чому Бог так покарав мене: син хоче жити з іншою жінкою. Мого сина наврочили. Де я помилилась? І ми nосварилися. Він вийшов із дому і повернувся пізно. Я думала, що ось-ось прийде, проситиме вибачення, але… Сподівалася, що не захоче більше бачити цю дівчину, обійме мене. Він сів переді мною, сказав, що любить мене, але любить і Ганну. Вона чудова, добра; казав, що вона мені обов’язково сподобається. Я більше нічого не хотіла слухати.

Нехай іде до своєї Ганни. — Моя молодша сестра зробила свій вибір, знайшла своє щастя. Ти не вибачила її, але вона мала рацію. Ти завжди тримала нас під замком, ізолювала нас. Тато не витримав і покинув тебе. Так не можна, мамо. Я хотіла його перебити, але він продовжив: -Мам, я не мамин синок, я дорослий чоловік, мені вже 25 років, я працюю, у мене є друзі, у мене є kохана дівчина, але ти позбавляєш мене права бути щасливим. Тобі я ще маленький хлопчик. Подивися, я виріс. Я мовчки слухала, а сльози лилися рікою. Не розуміла я його.