Я приховувала від чоловіка, що мені підвищили зарnлату, адже я мала на це серйозну причину. І ось що стало, коли він дізнався про це

Чоловік свого часу зачепив мене своєю легкістю. Він дивився на життя крізь пальці, у проблемних ситуаціях завжди сподівався на краще, тим самим мене мотивував. А я, навпаки, обережна, трішки тривожна людина, довго думаю перед тим, як приймати рішення. Як кажуть, протилежності притягуються. Після весілля та знайомства з його мамою я зрозуміла, що таке його ставлення поширюється на всі сфери його життя, у тому числі і на фі нансове, і що ця поведінка передалася йому у спадок від мами. Вони мали такий підхід до сімейного бюд жету: після того, як отримали зарnлату, або пенсію у разі свекрухи — жити на широку ногу, а потім, коли гроші закінчаться, дожити до наступної зарnлати, харчуючись макаронами. А чоловік у мене одержує чималі rроші. Якби не їхня звичка, ми жили б добре протягом усього місяця і навіть змогли б відкладати.

Якщо мені виходило якось коригувати поведінку чоловіка, то у випадку свекрухи все було по-іншому. Вона, як син, на початку місяця витрачала всі свої rроші, а потім просила сина. І, оскільки у нас теж не було грошей, чоловік залазив у борги. На моє запитання, що ж ми робитимемо наступного місяця, він відповідав — впораємося. Незабаром підвищили мою посаду, а разом із цим – і зарnлату. Я так довго чекала на це. Цілий день сиділа з усмішкою на обличчі і чекала, коли розповім чоловікові. Зрозуміла, що це nогана ідея. Ці rроші він також витратить, а нашій квартирі потрібний новий ремонт, на ці гроші можемо купити машину. Вирішила просто промовчати. Так я оновила свій ноутбук, сказала чоловікові, що компанія сnлатила, щоб я змогла працювати у разі чергового карантину.

Сnлатила лікування зубів чоловіка, сказала – це розширена страховка нашої компанії. Але незабаром, під час новорічного корпоративу, шеф по n’яні проговорився чоловікові, що на мене чекає чергове підвищення, оскільки керівництво оцінило якість роботи мого відділу. Чоловік зрозумів, у чому річ. Повернувшись додому, він одразу ж спитав. – Чому не говорила, що твою зарnлату підвищили? Я промовчала. Ну а що відповісти? Він додав: — Може, хочеш зізнатися, яким чином ти отримала це підвищення? Після цих слів я не змовчала. Сказала справжню причину того, чому я приховувала від нього та його мами цю новину. Він зібрав речі і з гордо піднятою головою пішов. Незабаром зателефонувала свекруха. Як тільки я зрозуміла, що вона теж збирається мене ображати, кинула слухавку. Вже третій день як чоловік пішов і жодного разу не зателефонував. Напевно, чекає, коли я попрошу в нього прохання. А я чекаю на його вибачення. Без нього я не маю наміру приймати його назад.