Я маю подругу Олю. Живе вона скромно, але нічого, справляється. Вона розповіла мені свою історію; і сама ж Оля не може зрозуміти, чому її мати вчиняє так несправедливо по відношенню до однієї з дочок. Оля має ще молодшу сестру. Їй пощастило більше, бо вона вдало вийшла заміж. Нині мешкає у трикімнатній квартирі з чоловіком. Чоловік має біз нес, у самих дві машини. Живуть і ні в чому не відмовляють.
У Олі інша ситуація. Вона вийшла заміж за звичайного роботягу. У них зараз зростає син. Живуть вони скромно, rрошей вистачає впритул. Часто їй мама фі нансово доnомагає чи сестра. Син у неї росте дуже вихованим хлопчиком, йому не потрібні нові телефони чи якісь дороrі речі. Хлопчик радіє навіть дрібниці. І якось мати Олі повезла її до нотаріуса. Виявилося, що вона переписала на Олю і квартиру, і гараж із машиною.
Оля здивувалася, вона не очікувала, що мама все залишить лише їй. -А як же сестра, це ж несправедливо виходить? -А Що ти за сестру хвилюєшся? У неї і чоловік баrатий, все в достатку. -Але майно тільки на чоловіка оформлене. У разі чого вона просто залишиться на вулиці. -Не вигадуй мені тут. Про моє рішення сестрі зараз нічого не говори. Ось мене не стане, потім уже можеш її сповістити, що все записане тільки на тебе. Олі стало навіть ніяково від такого рішення матері. Чому вона так обділила свою другу дитину? Можна було навпіл усе поділити. Або хоча б машину на другу сестру залишити.