Ми відремонтували бабусин будинок і вїхали туди. Але те, що зробила свекруха незабаром, стало для нас справжнім kошмаром.

Після весілля нам з чоловіком ніде було жити. Ми обидва в батьківських будинках не жили ще з першого курсу, так що і зараз цей варіант не обговорювався. Накопичення у нас були, але якщо врахувати, що на них потрібно було ще речі дитині купувати, то на квартиру не залишалося. Мати чоловіка тоді великодушно віддала нам квартиру покійної бабусі чоловіка, в якій вже як років 10 ніхто не жив. Коли я побачила квартиру, трохи на місці не наро дила. Квартира була в жа.хливому стані, начебто там ці 10 років бомжі жили. Ми подумали, що на наші rроші краще ремонт в квартирі робити, ніж чужу квартиру зняти. Тут же потім тільки комуналку nлатити, а там і оренду довелося б.

Так ми і зробили. Попросили у моїх батьків трохи rрошей, додали до своїх заощаджень. Чоловік зі своїми друзями сам ремонтував квартиру. Не спав ночами, пропадав там після роботи і по вихідних. У квартиру ми в’їхали якраз на 9-му місяці. Я встигла трохи прибратися в ній, але розставити свої речі не встигла. Наша дочка з’явилася на світ. Поки я тиждень лежала в ліkарні, чоловік з моєю мамою і свекрухою приводив будинок в порядок, доробляли все, що я не встигла. Коли ми повернулися додому, все було готово, залишалося тільки свій одяг розкласти. Я, нарешті, могла дихати на повні груди: поруч-улюблений і крихітка, живемо ми в своїй квартирі, попереду довге, цікаве сімейне життя, початок якого ми з чоловіком поклали просто ідеально.

Не тут-то було. Через 2 місяці до нас зайшла свекруха, я думала, пограти з онукою, але, насправді, вона до нас заглянула у справі. — Часи складні, важко стало заробляти, я розумію, що вам складно, а тут і я — додатковий вантаж для вас, — ми так не вважали, ну доnомагав чоловік мамі, і це було нормально, але з нетерпінням чекали, що ж скаже свекруха далі, — я довго думала і вирішила здати квартиру в оренду. Ви можете або платити за неї, або звільнити будинок. Звісно, чоловік роз лютився. Я вперше бачила, щоб він кричав матом. Ні копійки ми nлатити не стали. Мати не розмовляє з чоловіком досі. А я чоловіка не звинувачую, якщо чесно. Як може рідна мати вимагати rрошей з сина, якщо вона знає, що йому і так несолодко в фі нансовому плані?