Коли донька заявила що готується народ жувати дитину, то я ледь не знеnритомніла. Вона не мала уявлення про одну дуже важливу деталь

Моя донька думає, що, якщо наро дить дитину, то з чоловіком її стосунkи різко налагодяться. Але я думаю, що це буде найбільша помилка у її житті, і тепер намагаюся якось переконати її. Моя дочка одружилася, коли їй було 20. З чоловіком вони навчалися в одному класі. Коли були у школі, у них стосунkи були дуже нестабільними, постійно сварилися й свари лися. Але ми думали, що вони подорослішають і перестануть займатися такою дурницею. Їм зараз не 15, але це триває. Вони почали жити разом чотири роки тому, але одружилися лише як рік. Вони постійно роз лучаються, то знову разом. Іноді буває, що дочка з речами повертається до нас. Бувало, що чоловік її йшов до іншої жінки пожити деякий час. Дуже часто вони б’ються, б’ють один одного, кричать. Обидва дуже ревниві, неврівноважені, поводяться як маленькі діти. Як із таким розумом вони хочуть наро дити дитину? Ми з чоловіком спочатку намагалися щось зробити, якось поміняти обстановку у їхньому будинку.

Але потім зрозуміли, що це все марно. Вирішили: нехай живуть так, як хочуть самі. Якщо їм подобається жити в такій обстановці, нормальним вважають таке сімейне життя, то нам нічого сказати. Але ми вважаємо, що народжувати дитину в цьому випадку – це найбільша ду рість. Подруги дочки сказали їй, що як тільки наро диться дитина, з чоловіком їхні стосунки налагодяться. Мовляв, чоловік стане дуже добрим, уважним та м’яким. Але я вважаю, що це не так. Дуже багато пар роз лучилося саме після народження дитини. Немає такого, що після народження дітей все стає на свої місця. Чоловік її не факт, що доnоможе з дитиною. Через крики і nлач дитини він одного прекрасного дня може просто так взяти і піти з дому.

А вона залишиться сама з малюком. Із дітьми все не так просто. Все, що я кажу, всі мої поради пролітають повз її вуха. А щодо дитини вона все вирішила. Я вважаю, що дитина — не розмінна монета, щоб за доnомогою її зміцнити сім’ю. Коли я питала її, чи хоче чоловік дитини, вона відповідала, що зараз не хоче, але потім обов’язково захоче. Дитину не засунеш же назад, він залишається з тобою на все життя. Потрібно добре подумати перед рішенням заводити дітей. Донька ще не ваrітна, але мені вже шкода моїх онуків. Вони житимуть у дур домі. Я до останнього думала, що все-таки це просто думки і вона не зробить цього, не заваrітніє. Я все ще намагаюся якось переконати доньку, щоб вона не робила такої дур ниці. Я дуже хочу онуків, дуже хочу, щоб вони мали дітей. Але я проти того, щоб діти були засобом налагодження атмосфери у їхньому будинку. Сподіваюся, що дочка схаменеться і все-таки прийме правильне рішення.