Ми з дружиною разом рік живемо, але з того моменту з тещею перестали спілкуватися. Спочатку, коли я з нею познайомився, то мені вона здалася нормальною жінкою. Тільки після весілля моє ставлення до неї повністю змінилося, моя дружина теж перестала спілкуватися зі своєю мамою. А справа була в тому, що на весілля мої батьки вклалися втричі більше, ніж нареченоі. Але я не зважав на це, нехай так і буде. Все ж таки, я чоловік, так і з мене має бути більше rрошей. Весілля вирішили влаштувати в ресторані тещі, хоч мені спочатку ця ідея не сподобалася. Мені ще друзі говорили, що краще з родичами не заводити справи з приводу rрошей, бо проблеми виникнуть.
З усіх подарованих rрошей частину ми витратили на весілля, а іншу частину залишили на квартиру. Після весілля ми вирушили на місяць до моря, і провели наш медовий місяць. Відпочили, повернулися додому, настав час переїжджати в орендовану квартиру. Заnлатити за оренду ми планували на півроку вперед. Я вирушив за rрошима з весілля до тещі, дружина вирішила їх у мами залишити. Приходжу до неї, а теща приносить мені половину су ми. -Але ми ж вам удвічі більше rрошей залишали. -Так, але ви не врахували, що весілля проходило у моєму ресторані.
Мені кухарям, офіціантам nлатити треба. Продукти на страви заkуповувати, зрештою, я як організатор теж свою частину мала отримати. -А що ж ви відразу не сказали, що для своєї доньки весілля за rроші провести вирішили? -Ну, а що б це змінило? Ти тільки доньці не кажи, що я половину від ваших rрошей взяла, щось придумай. -Ну вже ні, дружині своїй я брехати не збираюся. Я повернувся додому, все розповів дружині. Вона сама не чекала від матері такої скнарості. Подзвонила вона їй наступного дня, довго лаялися, кричали один на одного. Потім дивлюся, rроші на картку прийшли якраз потрібна сума. Але теща з того дня з нами не розмовляє, та й моя дружина з мамою справи мати не хоче, досі ображена.