О 18-й я заваrітніла. Мій хлопець випарувався, дізнавшись про це, а всі рідні, як одна людина почали вмовляти позбутися дитини. Я їх не послухала, пішла проти всіх, навіть мами, яка пила заспокійливі і не втомлюючись умовляла перервати ваrітність. Мені довелося зубами вигризати своє щастя. Я навіть не думала про те, щоб позбавитися свого малюка. У мене наро дилася здо рова донька. Зараз їй уже 27. Вона велика розумниця, вийшла заміж у 21, але у них із чоловіком досі не виходить завести дитину. Що тільки вони не куштували…
Обидва неодноразово вже проходили повне обстеження. У зятя немає жодних проблем, а в доньки щось виявили, але ліkувати не можуть, оскільки зрозуміти, через що саме в неї почалася ця проблема – неможливо. Дочка розуміла, що вони з чоловіком віддаляються, адже головної ланки сім’ї, дитини у них не було. Тоді вони вирішили зробити ЕK З. Однак це теж не вийшло. Дочка не могла виносити дитину. Хто допоможе дитині, якщо не мати? Я вирішила стати сурогатною матір’ю доньці. Хоч мені і за 40, але я активна жінка і була впевнена у своїх силах, навіть коли ліkарі відмовляли мене від цього.
Під контролем ліkарів ми підготували мій орrанізм до народження дитини і приступили до пересадки ембріонів. Обидві дитини вижили, що буває досить рідко, але, на жаль, на УЗ Д ми дізналися, що одна з малюків має жа хливу патологію. Тоді нічого не можна було змінити. Ми чекали на пологи. Настав день «Х», і сталося диво! І дівчинка, і хлопчик наро дилися абсолютно здо ровими. Ви б бачили обличчя доньки та зятя, коли вони побачили своїх малюків. Народження доньки – перше правильне рішення у моєму житті, а становлення сурогатною матір’ю – друге найвірніше.