admin – Page 614 – Интересное тут

admin

А Ми Тут З Татом Готуємо Плов — Надя Здивовано Підняла Брови. Роздяrлася І Пройшла На Кухню. Від Побаченого Вона Остовпіла

by

Надя поспішала після роботи додому, несучи важкі сумки з продуктами. В голові вихором проносилися думки про те, що приготувати на вечерю і що потрібно встигнути зробити по будинку. У родині все трималося на її тендітних плечах, в побуті на чоловіка розраховувати не доводилося, спасибі і на тому, що гроші додому приносив. — Ой, мамочки! — … Read more

Віра Їхала В Маршрутці — А Навпаки Стояв Дорослий Чоловік І Дивився На Неї. У Якийсь Момент Той Підійшов І Тоpкнув Дівчину За Руку: » Віра? »

by

Віра сиділа біля вікна в маршрутці, хотілося спати. Ніч була неспокійною, снилися кошмари. На проході стояв сивий чоловік і весь час витріщався на неї. Було ніяково від його погляду. Коли поруч звільнилося місце, він присів біля неї, як і раніше кидаючи погляди. Вона відвернулася до вікна, закрила очі. Чоловік торкнув за лікоть. — Віра? — … Read more

Свекруха Заявила Мені Одного Разу: «Твоя Сім’я Потребує Допомоги. І Ти Зобов’язана Нам Допомогти

by

Був суботній ранок. Чоловік поїхав до мами — допомагати. Адже вона ж сама не може холодильник розморозити. Повернувся він підозріло швидко, та ще й не один. — Господиню! Приймай гостей! — я крізь сон почула голос Лідії Микитівни. «Ну які чорти її принесли?» — приречено подумала я і вилізла з-під теплого пледа. Мама чоловіка була … Read more

Моя Дочка Забула Привітати Мене З Днем Наро Дження. Я Обpазилася І Поїхала На Курорт. Повернулася Я Звідти Вже З Майбутнім Чоловіком

by

Я якось з самого дитинства чомусь не любила свій день народження. Мені в цей чомусь завжди дуже не щастило. Але що робити? Якщо родичі і колеги хотіли свята? Доводилося готуватися. Коли я пішла на пенсію, то вітати мене завжди приїжджали внуки, дочка і зять. — Ларисочка, ви адже приїдете до мене в суботу? — Звичайно, … Read more

У День Свого Весілля Юрій Почав Одягати Костюм І Збиратися До Вівтаря. Коли Він Одягав Піджак, То Відчув, Що У Внутрішній Кишені Щось Є

by

Коли чоловік одружується, дуже важливо, щоб мама і дружина ладнали між собою, тому що це дві найважливіші жінки для нього.Юра не міг спати, тому вирішив зайняти себе чимось. Хотів хоча б на кілька хвилин відволіктися від думок про те, що вже вранці він стане одруженим чоловіком. Багато чоловіків стикаються з сильним хвилюванням в цей день.Час … Read more

Тоня з маленьким синочком приїхала з Полісся в невелике херсонське село піднімати нову ферму, оселилася на краю села, в маленькій глиняній хатині. Важко було одній жінці з дитям, дуже важко, все люди це бачили. Чоловіка не мала — ні вдовою була та розвідок. Поплескали люди мовами і нарешті стихли. Тому що такий трудівниці, як вона, треба було пошукати. А ще Тоня мала добру вдачу, вміла пожартувати, була щира до людей. Тому укорінилася, стало їй чуже село рідним, а колись незнайомі люди, такими близькими і добрими. А Іванко підростав. Уже школу закінчив, захотів вступати до інституту. Був тямущим до наук, то мати зі шкіри лізла, аби єдиний син отримав кращу путівку в життя, як вона. Хотіла, щоб вивчився, мав в місті роботу і не повертався назад у село працювати. І вимолила у Господа; — її хлопець вибився в «вчені». Все рідше його дорога приводила в мамине село, бо працював вже в інституті, який закінчив з відзнакою. Не знала Тоня навіть, коли і одружився. Тому що привіз їй Іванко «на оглядини» невістку, як були майже рік одружені. Глянула на Світлану: висока, красива! Ніби треба ж порадіти за сина. Але в серці так боляче кольнуло, що без її материнського благословення до шлюбу пішли. Тому у відповідь на вітання сина тільки сльоза просилася, а не слова. Стояла, як укопана, і плакала. Навіть в хату пройти не запросила. — Та що ви, мамо, розридалися, — заспокоював Іван. — Живий я, здоров. Ось вам привіз невістку. Скоро онуків мати. Радійте за мене! — Вибач, Іванко, за мої старечі сльози то любов моя до тебе плаче. Так давно ми не бачилися. Чи не стрималася. — Ну, годі вже. Дайте вас обійму. А то ще потоп буде, — пожартував Іван, і, не чекаючи, поки мати підійде, сам ступив до неї, обняв, поцілував — і вона повеселішала. Хоч за обіднім столом Тоня плакала ще не раз. Не могла зрозуміти, як це діти одружилися, а в церкві шлюб не брали? — Яке вінчання, мама? Ми ж зі Світланкою в комуністичній партії обидва А ще за душу взяв синів докір. — Мені і без церкви за вас дістається, — вирвалося у Івана. — Тому що, бач, батька у мене немає. І не було нікол На цих словах його зупинила Світлана. Вона бачила, що свекрухи стало зовсім погано. Накрапав їй заспокійливого в стакан і провела в кімнату. Там допомогла Іванової матері лягти на ліжко, накрила її теплою хусткою, яку привезла в подарунок. І, дочекавшись, поки жінка засне, повернулася в кухню. — Навіщо ти так? Бачиш, матері і так гірко. Чи не діставай, — різко сказала Івану. І так все життя. Скільки не просив її, скільки не благав: ну, скажіть, хто ж був мій батько! А вона мовчить. Думаєш, мені не гірко? Чи не знати, якого я роду. Увечері Тоня піднялася з ліжка, а гостей вже немає. І знову вмилася сльозами. Відкрила таємницю в свій день народження Наступного разу син привіз невістку з внучатком, маленькою донькою. Пізніше приїхали вже з двома дітками. Так бачила Тоня свого сина раз або два на рік. Тільки й чула відмовки на своє питання, чому довго Іван не їде: то автобус рідко ходить, то часу немає, то дорога погана, а своє авто молодим не хочеться по баюрах бити. Всі намагалася зрозуміти, сприйняти. І знову плакало її материнське серце. Літа летіли невпинно, як на крилах відносило її роки вдалину, в вир. За цей час Тоня геть постаріла. Вже і сімдесят їй минуло, і вісімдесят наближалося 90-річчя. І вирішив Іван матері зробити сюрприз — чи не вперше в житті. Сам вже дідом став і почав розуміти, як то важливо, щоб до тебе діти в гості приходили. Як завжди, в свій день народження Тоня вранці зібралася в храм. Хоч не неділя була, але знала, що священик відкриє для неї церква, висповідаєтся, причетниться, заспіває «многії літа». Ледве пришкандибала, відкрила двері — а всередині стояла вся сім’я: син з невісткою, їх дочки з чоловіками і дітьми! Прийшли всі до єдиного. І вже не знала Тоня, чому більше радіти: що послав їй Господь такого тривалого віку або що нарешті побачила біля себе всіх своїх найрідніших і дорогих разом? З церкви повезли мати в район, в ресторан. Стара Тоня в житті не бачила таких страв, що там подавали, і не пробувала такого доброго торта, виготовленого на її честь. Забава підходила до завершення. Поважної ювілярці, здавалося, вже все сказали тости. Тут до речі знову попросився Іван: Мати встала з-за столу, розгублено глянула навколо. На неї дивилися десятки очей. Здавалося, кожен чекав від неї той відповіді. Собралась з думками, перевела подих і зізналася: — А я, син, не тільки хто твій батько не знаю, але і хто … твоя мати. І гірко розплакалася. У залі запанувала тиша. Все ніби скам’яніли на своїх місцях, боялися навіть поворухнутися. Тільки Іван піднявся. — Що ви таке, мама, говорите? — Правду, дитя. Якось йшла я з лісу, чую — десь хлопчик плаче. Я озирнулася і знайшла в траві пакуночок. Так ти лежав сповитий, а навколо — нікого. Чи не захотіла тебе мати згубити, а ростити, напевно, не могла. Раз поклала там, де люди ходять, щоб хтось забрав. Ось я і забрала. Документи на тебе виробила і з малим світ за очі подалася, щоб ніхто тобі ніколи правди не розповів. Кинувся Іван матері руки цілувати, прощення просити. А вона його зупинила: — Все життя боялася цього дня, що все тобі розповім — а ти мене покинеш. Бо хто я тобі — Ви — мама моя. Інший у мене немає. Після маминого одкровення став Іван частіше відвідувати матір. Тому що зрозумів ціну материнської жертовності.

by

Тоня з маленьким синочком приїхала з Полісся в невелике херсонське село піднімати нову ферму, оселилася на краю села, в маленькій глиняній хатині. Важко було одній жінці з дитям, дуже важко, все люди це бачили. Чоловіка не мала — ні вдовою була та розвідок. Поплескали люди мовами і нарешті стихли. Тому що такий трудівниці, як вона, … Read more

Вперше за десять років я приїхала додому із заробітків, Як зраділа, коли обіняла сина, невістку, двох онуків, Сказала, що куплю собі кварт

by

Десять років тому, після розлучення з чоловіком, я поїхала до подруги в Італію: відволіктися і підзаробити. Вийшло, що залишилася на багато років. Син за цей час одружився, у нього народилися діти. Ми весь час спілкувалися по відео, я кожен місяць відправляла їм по півтори тисячі євро. І ось, нарешті, вперше за десять років, я приїхала … Read more

Одного Разу Я Вирішив Перевірити, Що Відбувається Вдома, Коли Я Працюю. Відпросився В Обідню Перерву І Тихенько Увійшов В Квартиру. Коли Я Зайшов Додому — То Був Просто В Л Юті

by

З першою дружиною у мене не склалося. Вона народила мені Настуню, а коли дитині виповнився рік, вона почала ночами зависати в інтернеті, як виявилося, вона там шукала собі нового чоловіка і за сумісництвом спонсора. Не довго думаючи, вона знайшла собі молодого багатого іноземця і втекла до нього, залишивши Настуню мені. Причому дуже доступно дала зрозуміти, … Read more

Сергій Не Приїхав. Навіть Провести Батька В Останню Путь Не Приїхав, І Гро Шима Мамі Не Допоміг, Хоча Пару Роkів Назад Вона Віддала Всі Свої Заощ Адження Йому На Машинy

by

— З’явився тут днями, думав ні її вже — розповідає про своє єдиному синові сімдесятилітня Ніна Олексіївна, — скільки я до цього йому дзвонила, скільки просила, щоб приїхав — відвідав, все дарма! Тому що я хворіла, два роки з ліжка встати не могла, і зараз ледве встаю — тільки до кухні дійти, та до вбиральні … Read more

Жінка Не Змогла Проговорити Ні Слова, Коли З’ясувалося, Що У Чоловіка Було Відмінено Відрядження

by

Михайло і Олександра були одружені вже більше 3 років. За свою діяльність Міші доводилося часто бувати у відрядженнях, дружина ж також займалася кар’єрою, але в моменти відсутності чоловіка постійно залишалася в місті. Спочатку вона сильно нудьгувала, з цієї причини намагалася займати себе різноманітними курсами і додатковою освітою, але з часом звикла до робочого графіку чоловіка. … Read more