Коли я отримав спадок від батька, то був на сьомому небі від щастя. Заздрила мені тільки найрідніша людина на світі

Ще в дитинстві мама з татом роз лучилися. Тато був успішним бізнесменом, і маму не влаштовувало жити одній з трьома дітьми. А дітьми був я, мій старший брат і молодша сестра. Тоді тато підвищив рівень алі ментів, але мама все одно примудрялася якось отримувати з нього все більше і більше rрошей. Коли старшому братові виповнилося 18, то він відмовився від батьківських rрошей і вирішив заробляти своїми зусиллями. Пам’ятаю, як мама з ним тоді лаялася: — Ти, навпаки, повинен rроші з нього тягнути, він же твій батько. Він просто зобов’язаний давати rроші тобі або мені. А то зовсім нас забуде. — Мамо, тато для тебе неначе банк, але ж роки йдуть, йому теж важко працювати.

— Не переч матері! Коли мені виповнилося 18, то я вирішив вчинити точно, як мій брат. Я перестав брати гроші з батька, і мати після цього різко охолола до нас, вона образилася. Тому що через це зменшилися і її доходи, вона ж не працювала. Тому всі rроші отримувала тільки від батька. Я багато подорожував, я знаю, що подорожі-це улюблене заняття тата. Коли я приїжджав в нову країну, то тут же дзвонив йому і по відеозв’язку показувати цікаві місця. Батькові було приємно, що я і брат спілкуємося з ним не через rроші, чого не скажеш про сестру. Вона стала абсолютно схожа на матір, така ж меркантильна. А потім ми дізналися, що у тата важка хво роба і йому залишилося небагато.

Я приїхав до нього відразу ж, як дізнався новину. Я проводив біля його ліжка цілодобово, познайомив зі своєю нареченою. Обіцяв йому, що він ще у мене на весіллі потанцює. Тато сумно посміхався. А потім його не стало. Через місяць з нами зв’язався юрист, він повідомив, що маленьку двушку батько залишив на маму з сестрою, свій заміський будинок — старшому синові, а мені дісталася ціла бізнес-імперія батька. Коли мати стала тягнути з мене гроші на проживання, я став давати їй рівно стільки, скільки необхідно середній людині в місяць. Вона стала обурюватися, що я не куnую їй шубу, машину, прикраси… rрошей-то багато. Але пояснювати їй, що ці гроші йдуть на розвиток бізнесу, було марно. Мати стала все менше спілкуватися зі мною, але як і раніше брала rроші.

Leave a Comment